Не пригадую, аби ще якась країна проводила випробування новітньої зброї за таким щільним графіком. Таке враження, наче Північна Корея прагне вкластися у визначені терміни.
А якщо пам'ятати, що чи не з кожним запуском ракети і вибухом бойового заряду випробовуються нові й нові розробки, висновок напрошується однозначний. Технології КНДР постачаються ззовні. І, можливо, не лише технології, а й цілі конструктивні вузли. Аби не згаяти час. Аби вкластись у терміни. Визначені постачальником небезпечних технологій.
От уже і до термоядерних випробувань дійшло. 3 вересня країни-спостерігачі зафіксували підрив водневої бомби. Невдовзі своїм зухвалим успіхом похвалився й офіційний Пхеньян. Обставивши повідомлення черговими погрозами.
Світ вибухнув тривогою.
Південна Корея вирішила розмістити на своїй території "найпотужнішу тактичну зброю зі США". І провела військові навчання, під час яких відпрацьовували завдання ударів балістичними ракетами по місцях зосередження ядерної зброї агресора. Японія оголосила про розробку лазерів, які знешкоджуватимуть ракети КНДР одразу після запуску. Тривога найближчих сусідів зрозуміла: потужність бомби Кім Чен Ина у сім-вісім разів перевищила потужність заряду, скинутого 1945 року на Хіросіму.
Сполучені Штати заявили про готовність дати миттєву "масовану військову відповідь", якщо Північна Корея здійснить атаку на США чи будь-кого з їхніх союзників. І пообіцяли впоратись із зарозумілим агресором "за кілька днів".
Офіційний Пхеньян не може не усвідомлювати загроз для свого існування. Проте — навіть після низки "останніх попереджень" — продовжує дратувати США.
Таку нерозважливість можна пояснити хіба що зобов'язаннями за "ядерним контрактом". КНДР має виконати певні умови щодо термінів і форми входження до ядерної еліти. В обмін на технології.
Подібний контракт із корейським безумцем міг укласти лише безумець кремлівський. Що Путін здатен віддати небезпечну зброю в руки світових терористів, свідчить недавня погроза на адресу США. Кремль фактично пообіцяв це зробити, якщо Вашингтон надасть військову допомогу Україні.
Ядерна гарячка КНДР грає сьогодні на руку виключно Москві. Її дуже влаштувало б, якби Трамп зірвався нинішнього вересня. В ідеалі — після 12-го. Крупна заварушка на азійському півострові за участю США, Китаю та Японії дозволила б Путіну вдарити по Україні з боку Білорусі. Тоді навчання "Захід-2017" виправдали б своє призначення. А світові було б не до таких "дрібниць", як відновлення московітами зони свого "історичного" впливу. Тож доля України значною мірою залежить сьогодні від імовірних подій на азійському континенті.
Не вкладеться Кім Чен Ин у вересневі терміни, є інші, не менш вигідні — до березня наступного року. Тоді війна допоможе Путіну перемогти на президентських виборах і згладити внутрішні проблеми.
Загрози для України за будь-якого розкладу лишаються незмінними.
Коментарі