Губернатор Черкащини Сергій Тулуб, 56 років, планує поновити будівництво Канівської гідроакумулювальної електростанції. Запевняє, що реалізація проекту дозволить зменшити дефіцит потужностей в енергосистемі України, підтримає економіку краю, створить робочі місця.
Із губернатором не погоджуються екологи.
— Гідроакумулювальна електростанція — це не самостійне джерело енергії, а лише акумулятор, який зберігає струм, — пояснює 26-річна Ірина Головко, національний координатор природоохоронної мережі "CEE Банквотч Нетворк". — У години надлишку електроенергії в мережі ГАЕС закачує воду у верхній басейн, а в години пік скидає її через турбіни. Така схема передбачає великі втрати електроенергії. В енергосистему ГАЕС повертає близько 70–75 відсотків, решту використовує на власні потреби. Якщо додати втрати на передачу струму, то енергоефективність станції ще менша.
У скільки обійдеться відбудова Канівської ГАЕС?
— Компанія-замовник "Укргідроенерго" власних коштів на будівництво не має. Тому зверталася до міжнародних банків по довгостроковий кредит під державні гарантії. Наприкінці 2007-го Кабмін затвердив техніко-економічне обґрунтування спорудження Канівської ГАЕС. Загальну вартість будівництва тоді оцінили в 4,9 мільярда гривень. Ця цифра приблизно відповідає окупності проекту і прибуткам енергосистеми за чотири-п"ять років у разі введення ГАЕС в експлуатацію. Але енергетики не враховують збитків, завданих навколишньому середовищу та місцевому населенню у процесі будівництва. Власне, через це Європейський банк реконструкції та розвитку відмовився кредитувати проект.
Робочі місця можуть з"явитися на час будівництва
Які ризики пов"язані з відновленням будівництва?
— Спорудження Канівської ГАЕС почали у 1980-х і заморозили на початку 1990-х через кризу. І офіційні, й незалежні експерти вказують на наявність активних зсувних та ерозійних процесів у районі будови. Є небезпека катастрофічних витоків води з верхнього басейну ГАЕС. Поновлення будівництва також загрожує вторинним радіоактивним забрудненням води в Канівському і Кременчуцькому водосховищах, бо перерозподілить накопичені там від часів аварії на ЧАЕС радіоактивні намулки. Це особливо небезпечно для міст, які забезпечуються дніпровською питною водою — Черкас, Кременчука, Дніпропетровська, Запоріжжя. Через посилений розмив берегів водосховищ варто очікувати підтоплення ґрунтів, а це теж може вплинути на доступ людей до питної води. Зведення високовольтних ліній електропередач для потреб станції через території місцевих сільрад може завдати збитків землекористувачам. Таке вже сталося в Одеській області при будівництві ЛЕП Аджалик—Усатове.
Чи будівництво ГАЕС створить нові робочі місця?
— Замовник будівництва зареєстрований не в Черкаській області, тому годі говорити про наповнення місцевого бюджету чи про додаткові надходження у розбудову інфраструктури Канівського району. Робочі місця можуть з"явитися на час будівництва. Але кваліфікованих інженерів-енергетиків для обслуговування станцій привезуть із інших регіонів.
Проект Канівської ГАЕС має альтернативи, ефективніші з економічної, енергетичної, екологічної та стратегічної точок зору. Найпростіший із них — запровадження системи "трьох тарифів". Тоді дорогої енергії в години пік споживатимуть менше, і проблема пікових навантажень перестане бути такою гострою. Піки перекриватимуться наявними потужностями ГЕС та ТЕЦ.
7 
35413
Коментарі
3