На початку першого дня роботи Верховної Ради сьомого скликання депутати-опозиціонери вигнали із зали колег — батька й сина Олександра та Андрія Табалових. Вони пройшли до парламенту за списками "Батьківщини", однак не написали заяви на вступ до фракції. Опозиція звинуватила їх у співпраці з владою і назвала "тушками".
— Дивує наше суспільство, — говорить екс-нардеп Тарас Чорновіл, 48 років. — Замість запитати, як ці "тушки" потрапили до парламенту, всі переймаються дитячим гнівом на зрадників. Але цей гнів давно ні на що і ні на кого не впливає.
Історія "тушок" починається з 1990-х. Фракцію Народного руху, наприклад, розвалювали 1999 року. А депутати-мажоритарники, по суті, мали право переходити куди хочуть, бо вони самі здобули перемогу в одномандатних округах.
Був ще вихід із "Нашої України" 2003 року, коли голосували за перше прем'єрство Януковича. Тоді донецькі перетягнули декілька чоловік із фракції Ющенка на свій бік.
Після 2006-го лідери партій почали масово продавати місця в списку. Політика стала повноцінним бізнесом. Прохідне місце коштувало десь 3 мільйони доларів. На це грішили всі. Найбільше — "Батьківщина". А от у Партії регіонів є кілька потужних спонсорів, які заводять великі групи депутатів, і це цементує політичну силу.
"Тушки" — це бізнесмени, знайомі когось із депутатів, наближених до політичного лідера. Цей нардеп виступає посередником у перемовинах і відповідає за "тушку". Часто у список беруть людину, наперед знаючи, що вона буде "тушкою". Потім кричать: "Зрадник! Зрадник!". А що вони скажуть? Що цей пан дав їм пару мільйонів доларів? Не торгуйте прохідними місцями, тоді й "тушок" не буде.
Система вигідна політичним лідерам. Вони продають прохідні місця, потім звинувачують людей у "зраді", а далі знову продають місця. Хороший бізнес.
Приналежність до партії сьогодні мало що означає. Наприклад, в окрузі у Києві, де я балотувався, переміг Віталій Ярема. Йшов від "Батьківщини", але насправді він — людина Петра Порошенка. Зрозуміло, що Ярема вийде з фракції "Батьківщини", коли буде вигідно олігарху.
Сьогодні в усіх опозиційних партіях є люди, готові прямо чи опосередковано співпрацювати з владою. Ми це побачимо і за переходами, і за окремими голосуваннями, які викликатимуть подив.
2 
1
Коментарі