пʼятниця, 13 липня 2018 05:30

Продавати треба землю, а не Батьківщину

Автор: ФОТО НАДАНЕ ПРЕС-СЛУЖБОЮ ЄВГЕНА МУРАЄВА
  Народний депутат Євген Мураєв: ”Кожен українець повинен мати можливість реалізувати свої конституційні права та отримати ділянку землі без бюрократичних зволікань”
Народний депутат Євген Мураєв: ”Кожен українець повинен мати можливість реалізувати свої конституційні права та отримати ділянку землі без бюрократичних зволікань”

Мораторій на продаж землі діє в Україні вже 20 років. За цей час його продовжували вісім разів — до того часу, доки не буде написаний ґрунтовний і докладний закон, що захищає права українців. Але такого закону досі немає. Проте влада налаштована зняти мораторій вже цьогоріч. Формально це називається земельною реформою, й провладні експерти пояснюють такий поспіх щирим і палким бажанням уряду дати людям можливість розпоряджатися своєю землею (читай — продати її заради шматка хліба).

Всупереч усім надіям і запевненням горе-експертів, заробити на цьому власникам паїв не вдасться. Нинішня ціна на "сірому ринку" становить лише $500–700 за гектар, і навряд чи підніметься після легалізації. У порівнянні з реальною вартістю землі — це копійки.

Справжній заробіток отримають підприємливі спекулянти. Вони підзароблять на перепродажах земель іноземцям, які не зможуть купувати українську землю безпосередньо. Нагріють руки й корумповані чиновники.

Але це все дрібниці. Насправді іноземців цікавлять зовсім не ваші два гектари й не те, щоб зібрати з клаптів нормальну площу.

Не секрет, що уряд поспішає тому, що його штовхає в спину Міжнародний валютний фонд. Буде земля — будуть чергові гроші в борг. Не знімуть мораторій — про кредити МВФ можна забути. А без них ні уряд, ні Нацбанк, ні влада прожити вже не можуть.

Останнє, що залишилося — українська земля. За рахунок боргових відсотків вони готові віддати за безцінь мільйони гектарів найціннішого запасу, який не розпаювали й не продали. МВФ і іноземні олігархи, які за ним стоять, борються не за права українців, а за появу на вільному ринку земель держ­фонду, Академії наук, "військових" гектарів.

Але ні МВФ, ні злодійкувата влада не хочуть згадувати про те, що це — наша з вами земля. І володіти нею повинні в першу чергу українці.

У Земельному кодексі України за кожним громадянином закріплено право на п'ять видів наділів. Звичайно, проводити масовий лікнеп про це ніхто не збирається, хоча кожен має право на землю для:

— ведення ­фермерського господарства або сільського господарства (2,0 га);

— садівництва (0,12 га);

— будівництва гаража (0,01 га);

— будівництва будинку (від 0,1 до 0,25 га);

— будівництва дачного будиночка (0,1 га).

Зробити це зараз не просто. Доведеться пройти всі кола бюрократичного пекла, витративши купу часу й нервів. Ми ж домагаємося того, щоб кожна людина могла реалізувати свої конституційні права і отримати ділянку без бюрократичних зволікань.

У приватній власності на землю немає нічого поганого. Україна теж до цього прийде. Однак метою державної політики не може бути продаж землі просто заради продажу. Надто — заради наживи окремих осіб, які паразитують на країні. Можна продавати землю, але не Батьківщину.

Я вважаю, що ринок землі повинен бути не самоціллю, а інструментом — в першу чергу, для створення численних фермерських господарств, які забезпечать продовольчу безпеку країни і виведуть українське село з соціально-економічної деградації. А ще — для відродження всіх галузей сільськогосподарського виробництва.

Одночасно на законодавчому рівні потрібно вирішити проблему деградації ґрунту. Завдяки величезним обсягам мінеральних добрив урожайність б'є рекорди, але без органіки ґрунт втрачає гумус. Про його відновлення ніхто не дбає. Ми перетворюємося в бідну сировинну економіку, яка нібито нарощує експорт зернових, кукурудзи, соняшнику й ріпаку, а тим часом її чорноземи перетворюються на пустелі.

Де ж взяти органічні добрива, необхідні сільськогосподарським полям? Для початку потрібно відновити тваринництво, яке без державної підтримки перебуває в глибокій кризі. Тоді ми зможемо комплексно вирішувати всі проблеми сільського господарства.

Ще одне наше завдання — домогтися дешевих кредитів для виробників аграрної продукції. Для цього необхідно спочатку повернути людям довіру до банківської системи. Адже на руках у людей достатньо грошей, і якщо по-справжньому гарантувати їм збереження вкладів, цих запасів вистачить для вирішення всіх внутрішніх проблем, в тому числі — питання щодо дешевого кредитування.

Раніше я зареєстрував законопроект 6374, який передбачає тимчасове стовідсоткове гарантування вкладів і повернення функцій регулятора НБУ. Прописані в законопроекті прозорість, народний контроль, чіткі правила роботи на ринку банківських послуг, страхування і відповідних страхових внесків банків могли б повернути довіру вкладників як внутрішніх інвесторів. Забезпечити можливість вигідного кредитування сільського господарства — щоб з'явилася якісна й недорога сільськогосподарська техніка українського виробництва, щоб у наших фермерів була своя земля. Але саме у фермерів, а не тимчасових міністрів і злодійкуватих чиновників, які хочуть підзаробити на перепродажі українських чорноземів.

Зараз ви читаєте новину «Продавати треба землю, а не Батьківщину». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути