— Повернення до Конституції 2004 року — не забаганка, — каже юрист Віктор Мусіяка, 67 років. — Треба розуміти, що це основа для стабілізації ситуації та наведення ладу у країні.
— Україна відчула позитиви й негативи президентської та парламентської моделей, — продовжує. — Потреба в сильному президенті виникла на початку незалежності. Тоді слід було закласти фундамент державності.
Згодом зрозуміли, що президентсько-парламентська модель віджила своє. 1999 року почали розробляти проект змін до Конституції. Різні політичні сили прагнули переходу до парламентської республіки. Це європейська система. 2004-го ми перейшли до такої форми правління. Звісно, Віктор Ющенко та екс-прем'єр Юлія Тимошенко чубилися між собою. Та це не від поганих положень у Конституції, а через політиків, які перетягували владу на себе.
Життя довело, що авторитарний режим нежиттєздатний в Україні. Майдан показує, що ця президентська модель країни дала збої та стала небезпечною. Вона віджила своє. Її механізм дедалі гірше працює в сучасних умовах.
Нам необхідний перехід до моделі сильного парламенту та послабленого президента. Вона має декілька плюсів. По-перше, парламент, а не президент формуватиме уряд. Навряд чи тоді влада вдаватиметься до силових кроків проти власного народу. Бо буде рівновага між різними гілками влади. По-друге, судова гілка влади отримає бажану незалежність. По-третє, парламентсько-президентська модель передбачає розширення прав і можливостей місцевого самоврядування. Коли не адміністрації прийматимуть рішення, а громади.
Інше питання: як зробити так, щоб політики не крутили Основним законом, як їм заманеться? Аби не було так, як 2010 року. Тоді повернулися до Конституції 1996-го, бо це було вигідно Януковичу. Тому необхідно створити такі умови, щоб політики не могли підлаштовувати закони під себе.
Життя показало — досить давати політикам можливість гратися з Конституцією. Потрібно негайно скликати Конституційні збори. Народ має обрати людей лише для підготовки остаточного варіанту змін до Основного закону. Потім винести їх на референдум. Після затвердження — усі з пляжу. Себто, перевибори всіх органів влади. Тільки так можна очікувати на якісні зміни у країні.
Коментарі