Після Євромайдану Україна веде подвійну війну, що має міжнародний і внутрішній виміри. Перший пов'язаний із бажанням Кремля розчленувати Україну, зупинити її європейську інтеграцію й повернути до сфери впливу "русского мира". Другий стосується початку ефективної боротьби з корупцією і зловживанням владою на високому рівні та притягнення до відповідальності винних у розкраданні українських багатств і вбивств протестувальників. Обидві битви впливають на національну безпеку країни. Тож їх слід розглядати в комплексі.
Перша битва мала форму відносно успішної народної війни, в якій брали участь армія, добровольці й волонтери. Вони зуміли зруйнувати плани Путіна щодо відокремлення східної та південної України заради створення так званої Новоросії. Українська держава після Євромайдану була збанкрутована старою владою, яка зруйнувала власні збройні сили. Водночас російські спецслужби повністю контролювали зовнішню розвідку України та СБУ. Відповідно, української держави та її служб практично не існувало під час вирішального першого року війни. Захист східних регіонів ліг на плечі добровольців, багато з них брали участь у Євромайдані. Українські лідери, натомість, лишилися корумпованими і продовжили спиратися на генералів старого гарту. Центральна влада також не налагодила спілкування зі східними й південними областями та не надала підтримки внутрішньо переміщеним особам. Це завдання взяли на себе волонтери.
Друга битва, яка вимагає політичної волі президента й уряду, зазнала фіаско. Більшість українців втратили віру в президента Петра Порошенка й уряд Арсенія Яценюка. "Поки вони не почнуть саджати за ґрати чиновників, які крали мільйони, ми не зможемо говорити, що боротьба ефективна", — каже виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк.
Друга битва України вимагає помітних результатів у п'яти сферах.
Євромайдан: справедливість для жертв політичних репресій, поранених і вбитих під час Революції гідності. Віце-президент США Джо Байден сказав українським законодавцям, що жертви Небесної сотні є тепер їхньою відповідальністю. Однак жодна особа досі не відповіла за вбивства.
Попередній режим: притягнення до відповідальності Януковича та його політичних і бізнесових партнерів за злісне зловживання владою, політичні репресії й використання бойових набоїв на Майдані. Екс-президент і його соратники зруйнували збройні сили, сприяли російському проникненню в українські служби безпеки, закликали російські війська до вторгнення у Крим, потурали сепаратистам на Донбасі. Однак жодних серйозних кримінальних звинувачень проти них не висунуто, а Генеральна прокуратура саботує співпрацю з Інтерполом, ФБР та іншими західними правоохоронними органами.
Корупція: американський віце-президент Байден закликав українське керівництво боротися з "раком корупції", маючи на увазі корупцію серед найвищого ешелону чиновників. Проте корупційні скандали й надалі супроводжують оточення президента, уряд і парламентську коаліцію.
Олігархи: кінець гри за звичними правилами для олігархів і серйозне обмеження їхнього політичного впливу та фінансової могутності.
Війна: притягнення до відповідальності винних у зраді та некомпетентності старших офіцерів, чиї накази спричинили великі втрати серед військових біля Іловайська та Дебальцевого. У звіті парламентського комітету щодо подій поблизу Іловайська, оприлюдненому в серпні 2015 року, вказано: Росія порушила свою обіцянку дати коридор українським військовим, які намагалися вийти з оточення. У підсумку 366 бійців загинули, 29 були поранені, 128 потрапили в полон, а 158 — зникли безвісти. Однак розслідування цієї різанини було таким же безрезультатним, як і розслідування вбивств на Євромайдані та смертей в Одесі у травні 2014-го.
Офіційні дані щодо загиблих під час війни занижені, оскільки не включають добровольців і солдатів без ідентифікаційних жетонів. Багатьох поранили і вони стали інвалідами. Ветерани війни й представники громадянського суспільства, як і більшість населення, обурені відсутністю прогресу в другій битві України. Це вже призвело до політичної нестабільності.
Суспільство скинуло жорстокого зрадника Януковича та зламало плани Кремля. Однак правлячі еліти досі не можуть виконати вимоги Революції гідності.














Коментарі