Говорячи про газову війну між Росією й Україною, найбільше акцентують увагу на слові "газ". Однак мені видається, що ключовим словом тут є "війна".
У сучасному світі технологій це слово втратило свій первісний сенс. Вояки різних армій не обов"язково мають убивати одне одного на полі бою, а виміром перемоги не обов"язково мають бути золото та бранці. Світ став складнішим, зброя — різноманітнішою, а головною цінністю вже є не золото, а цифри на банківських рахунках. Прямі військові конфлікти були витіснені іншими війнами — без пострілів і шанців.
Ця тенденція стала найяскравішою впродовж минулого століття, коли дві справжні світові війни завершилися холодною — протистоянням між двома ідеологічними системами. Вона тривала майже півстоліття.
Тоді ж у міжнародну політику ввійшли терміни, що описують й інші війни. Наприклад, "інформаційна" — це коли дві країни доводять, що саме їхня позиція найправильніша. Або економічна — коли створюють одна одній перешкоди для розвитку економіки.
Литвин панічно заявляє, що Україна "все програла"
Солдати не вмирають у шанцях, світ став гуманнішим, але наслідки від таких воєн фактично ті ж самі: руйнується економіка, влада втрачає вплив над національними територіями, знижується якість життя тих, хто програв, отже, гинуть або не народжуються люди. Варто лише згадати, що після поразки у холодній війні населення країн колишнього Радянського Союзу суттєво зменшилося. Інший приклад: наслідком економічної війни Заходу проти Південної Кореї або Куби став занепад їхніх економік.
Між Україною й Росією нині триває справжня енергетична війна. Наслідками її можуть стати втрата політичного суверенітету, контролю над власною територією, руйнівні збитки для економіки і зрештою втрати серед цивільного населення. А це ставить виклики перед українськими політиками діяти адекватно — максимально мобілізуватися, припинити внутрішні сварки та дотримуватися потужної єдиної позиції. Лише так можна отримати підтримку власних громадян та міжнародної спільноти.
Утім, наші політики, діють так, ніби нічого не відбувається. Партія регіонів одразу зайняла позицію Росії й неприховано підтримує путінсько-медведєвський дует. Спікер парламенту Володимир Литвин панічно заявляє, що Україна "все програла", а Європа нас "кинула". Секретаріат президента вустами заступника голови Романа Безсмертного у звичній манері називає зацікавленою особою в газовому конфлікті … прем"єра Тимошенко, хоч сам Ющенко й тримає поки що дистанцію від незрозумілих манер своїх підлеглих.
Замість плекання патріотизму, віри в перемогу та звернення до нації політики продовжують свої внутрішні бої. Продовжують жити так, ніби зараз "мирний час", тоді як їхня країна перебуває у стані жорсткого міжнародного протистояння.
3 
35413
Коментарі