17 січня набрав чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності".
— Усі кримінальні справи за економічними злочинами, які розслідують правоохоронні органи або розглядають суди, закриють. А засуджених за цими статтями мають звільнити, замінивши покарання штрафом, — пояснює співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, 59 років. — Крім того, запобіжний захід взяття під варту за такими кримінальними справами підлягає перегляду. Якщо суд змінює його на заставу — особу звільнять із місця попереднього ув'язнення після внесення коштів.
Які найсуттєвіші норми нового закону?
— Багато злочинів визнали адміністративними проступками. Зокрема, це ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, незаконне відкриття або використання за кордоном валютних рахунків. Також штрафуватимуть за фіктивне банкрутство підприємства, фальсифікацію засобів вимірювання, обман покупця чи замовника, продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, підробку поштових марок.
Розширені межі застосування застави замість арешту підозрюваного. Орган дізнання має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді штрафу в розмірі понад 3 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сьогодні це 51 тисяча гривень. Щоправда, із розміром застави не все гладко. Згідно з законом, сума має бути не меншою, ніж розмір цивільного позову чи майнової шкоди, завданої злочином. Однак цивільні позови можуть бути надуманими, а їхні вимоги — завищеними.
Але загалом такі зміни в законодавстві позитивні. Якщо не стануть черговим джерелом для зловживань. Наприклад, прокурори і слідчі можуть шантажувати підприємців можливими справами і примушувати відкуплятися від гіпотетичних штрафів.
Якщо в'язниця більше не є покаранням за перевищення службових повноважень, чиновники зможуть і далі безбоязно красти?
— Декриміналізація економічних злочинів стосується не чиновників, а підприємців. Ідеться про те, що завдані матеріальні збитки вони можуть відшкодувати і не сидіти за це у в'язниці. Це добре і правильно, бо в Україні умови відбування покарань жорсткі. Люди у в'язницях втрачають здоров'я і навіть життя. Тобто, до вироку додається покарання умовами тримання — це непропорційно скоєному злочину. Покарання за злочини, які не пов'язані з насильством, можна обмежити відшкодуванням збитків і не позбавляти людину волі.
Чи потрібна декриміналізація службових злочинів, учинених посадовими особами?
— Не потрібна. Декриміналізація 365-ї статті (за нею засуджена екс-прем'єр Юлія Тимошенко. — "ГПУ") означатиме, що правоохоронці, засуджені за жахливі насильницькі злочини на кшталт катування, отримають шанс вийти на волю.
Політичні переслідування колишніх урядовців ніяка "декриміналізація" не припинить. Якби слідство і суд були чесними, то до екс-прем'єра Юлії Тимошенко могли б застосувати не 365-ту статтю Кримінального кодексу про перевищення службових повноважень, а 45-ту — про скоєння злочину в умовах ризику. Ця стаття не передбачає засудження.
Тому Захід і займає жорстку позицію у справі Юлії Тимошенко?
— Так, бо в цивілізованому світі дії посадовця визнають злочином, якщо той отримав при цьому якийсь зиск. Екс-прем'єр від укладених газових угод особистої матеріальної вигоди не отримала. Генпрокуратура говорить, що Юлія Тимошенко здобула на президентських виборах 9 мільйонів голосів, хіба це склад злочину? Таке звинувачення не можна сприймати серйозно. Тому Захід категорично не сприймає вирок Тимошенко і вимагає її звільнити. Це стосується і переслідування всіх колишніх посадовців. У жодній із цих справ не видно особистого зиску звинувачених.
2 
1
Коментарі