Після вступу на посаду президента Віктор Янукович усьоме зустрівся зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим. 38-річний Валерій Чалий, заступник директора Центру Разумкова, порівнює харківський і київський візити президента РФ.
— Перший був експромтом, а київський планувався заздалегідь. Він вийшов насиченішим — проведено засідання міждержавної комісії, двосторонні зустрічі, економічний форум. Процес підписання угод у Харкові був максимально закритим від громадськості. У Києві влада обрала інший шлях: у Верховній Раді оприлюднили позиції з підготовлених документів.
Заяви обох президентів мають стратегічний вимір і ще будуть конкретизовані в додаткових угодах — делімітація водного кордону, об"єднання виробничих комплексів у сфері високих технологій, авіабудуванні й космічній галузі, умов участі російського бізнесу в приватизації українських підприємств.
Для Медведєва останній візит мав більш іміджеве значення, аби позбутися критики нашої опозиції. Подразливі рішення відкладені. Але ненадовго.
Що означає вказівка Медведєва російським бізнесменам бути для економіки України інвесторами номер один?
— Це такий стиль російського керівництва: ставити завдання. Але щоби збільшити інвестиції в нашу економіку, потрібні не вказівки, а відповідні умови, насамперед прозорість ведення бізнесу. Директивами тут нічого не досягнеш.
Наш президент і підприємці домагалися преференцій у постачанні туркменістанського газу. Чому Медведєв різко відмовив?
— Бо це виключний привілей "Газпрому", і він ні з ким ділитися не буде. Медведєв дав зрозуміти, що навіть пропозиція закріпити позаблоковість України вже мало цікавить Москву як елемент торгу. Тепер мова йде далі — про інтеграцію економік, узгодження української зовнішньополітичної лінії. Апетит з"являється під час їжі. Протверезіння влади у стосунках із Росією настане, рано чи пізно.
Чи можлива рівноправність у відносинах двох держав?
— Сподівання української сторони щодо паритетного розподілу пакетів акцій об"єднаних економічних комплексів — ілюзії. Росія за своєю економічною і військовою потугами та обсягом ринку виступає в іншій ваговій категорії. Можливе тільки поглинання Росією наших підприємств. Ітися може хіба про прозорість, взаємовигідність і стабільність у стосунках. Паритету можна досягти, лише застосовуючи додаткові механізми, як-от участь у міжнародних організаціях, скажімо, СОТ. Важливо, аби при цьому була максимально залучена Верховна Рада. Поки що ж українська сторона перебуває у стані реагування на російські ініціативи. За таких обставин важко утримати баланс інтересів.
2 
1
Коментарі