Ексклюзиви
Середа, 02 липня 2008 17:48

"Нині члени ЄС вирішують, яке саме партнерство матиме він з Україною"

  Жан-Поль Везіан: ”Нова угода між ЄС і Україною може бути підписана лише тоді, коли буде досягнуто згоди щодо всіх її частин”
Жан-Поль Везіан: ”Нова угода між ЄС і Україною може бути підписана лише тоді, коли буде досягнуто згоди щодо всіх її частин”

Із 1 липня головування в Європейському Союзі на півроку перебрала Франція. Її посол в Україні 62-річний Жан-Поль Везіан каже, що пріоритетами французького президентства будуть клімат і енергетика, міграція, сільське господарство та питання оборони й безпеки.

Чи може бути завершено роботу над політичною частиною нової посиленої угоди між ЄС і Україною протягом головування в Союзі Франції?

— Майбутня угода має політичну й економічну складові.  Отож формально вона може бути підписана лише тоді, коли  досягнемо згоди щодо обох частин. Утім, ніщо не заважає нам у разі досягнення значного прогресу з політичної складової підбити певні проміжні підсумки й привітати один одного. Однак маючи на увазі, що договір як такий є цілісним документом і має бути остаточно ухваленим після узгодження всіх його складових.

На які події у відносинах ЄС та України можна очікувати протягом наступних шести місяців?

— 7 липня з візитом у Парижі перебуватиме український міністр закордонних справ Володимир Огризко. 16-го пройде черговий, дев"ятий раунд переговорів із підготовки нової посиленої угоди. Зрештою, 9 вересня в Евіані відбудеться саміт ЄС-Україна.

Президент Франції Ніколя Саркозі висловився нещодавно про "амбіційне партнерство" між ЄС і Україною. Що це може означати на практиці?

— Дещо неправильно було б з мого боку тут у Києві ще на початку липня говорити про те, що буде в центрі переговорів щодо тієї тематики. Важливим є наявність політичної волі у президента  Ніколя Саркозі втілювати прагнення французької влади щодо розвитку відносин між ЄС та Україною. Глава Франції заявляв про те, що він бажав би бачити Україну в авангарді країн, до яких ЄС застосовує свою політику сусідства. Повторив це й у Варшаві. Із боку України мають місце певні сподівання й запити щодо  формулювань у майбутній посиленій угоді. Усе це нині розглядають представники 27 країн-членів.

7 липня Париж відвідає Володимир Огризко

Отож треба почекати саміту в Евіані. Варто однак пам"ятати, що ЄС є єдиним цілим. Це 27 країн, які консультуються між собою, якщо треба, проводять голосування. Ось як нещодавно в Ірландії щодо Лісабонського договору, покликаного реформувати систему управління Союзом. Можна ще й пригадати, як Польща пригальмувала початок переговорів між ЄС і Росією щодо нової угоди між ними. Ці приклади свідчать: одна країна здатна стати тією піщинкою, що може заблокувати весь європейський механізм. ЄС — це складна конструкція, він постійно потребує пошуку компромісу й консенсусу.

Які питання будуть пріоритетними для Франції під час її головування в ЄС?

— Пріоритетів чотири. Перший — так званий енергетично-кліматичний пакет. 2009 року в Копенгагені відбудеться важлива міжнародна зустріч із цієї тематики. Тож Франція як країна, що головуватиме в другій частині 2008-го, має її підготувати. Ми заохочуватимемо держави взяти на себе зобов"язання щодо суттєвого зменшення викидів парникових газів. А ще Франція знову збирається поставити на порядок денний питання атомної енергетики. Ми бачимо її розвиток як один із можливих виходів з нинішньої енергетичної ситуації.

Друга тема — міграція. Такі країни ЄС як Італія чи Іспанія  протистоять великому потоку нелегалів. Тому ми хотіли б запропонувати нашим партнерам так званий пакт щодо притулку й мігрантів. Третім пріоритетом є спільна сільськогосподарська політика ЄС. Нинішня її модель функціонуватиме до 2013 року. Але вже тепер нам варто думати про те, як Євросоюз може відповідати на виклики сьогодення. Зокрема, на розгортання світової продовольчої кризи. І четвертий пріоритет — європейська політика з оборони й безпеки. Наразі ЄС не має змоги виконувати в цій сфері таку роль, на яку заслуговує з огляду на вагу організації в світі. Але американський президент Джордж Буш на бухарестському саміті НАТО підтвердив, що Євросоюз може проводити політику у сфері безпеки, яка буде доповнюючою до політики Альянсу. Він визнав можливість такої ситуації і навіть корисність її.

Зараз ви читаєте новину «"Нині члени ЄС вирішують, яке саме партнерство матиме він з Україною"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода