У середньому 10 тис. євро втратить кожен житель країн Євросоюзу, якщо держави повернуть в обіг національні валюти. Такий підрахунок наводять економісти швейцарського банку "ЮБС". Серед можливих наслідків виходу країни з єврозони експерти називають державний і корпоративний дефолти, крах банківського сектора та системи міжнародної торгівлі.
36% французів готові повернутися до франка, знову використовувати марку хотіли б 54% німців, згідно з опитуваннями. Польща мала б перейти на євро 2015-го. Проти цього тепер виступають 74% поляків.
Фінансові проблеми європейських країн відмовою від євровалюти не вирішити, вважає економіст Віктор Лисицький, 65 років.
Чи прагматично переходити з євро на національні валюти?
— Кордони між державами з'явилися за рабовласницького ладу. І це один з найгірших винаходів людства. Саме кордони найбільше заважають розвиткові економіки. Якщо єврозону розвалять, це буде не помилка, а поразка. З'являться нові кордони у фінансовій системі.
У випадку відмови від євро у Євросоюзі радикально зміняться грошові потоки, стосунки між державами і між бізнесом. Урядам доведеться згладжувати наслідки цих змін чітким планом дій. Головним буде навіть не принцип економічного реформування, а те, чи зможуть вони окреслити своїм громадянам імовірну перспективу. Аби люди зрозуміли, що буде і як їм поводитися. Бо гроші — це ставлення людей до реалій, у яких вони живуть, і до майбутнього.
Україна мала такий приклад. 2004 року економіка демонструвала зростання. Була позитивна динаміка по кредитах та депозитах. Аж раптом президент Леонід Кучма говорить про можливу фінансову кризу. І по всій країні, особливо на сході, люди кинулися знімати депозити. Не виключено, що таке може бути й в Євросоюзі, якщо почнеться повернення до національних валют. Захитаються кілька національних банків, це негативно позначиться на банківській системі ЄС, а відповідно — і на цілій економіці.
Люди так само кинуться знімати депозити?
— Паніки не буде. Але важко спрогнозувати поведінку людей з різними менталітетами і традиціями, якщо відбуватиметься грошова дезінтеграція, поділ єврозони на фрагменти. Бо за кожним із цих фрагментів буде власна грошова перспектива. Недавно на міжнародному економічному форумі в Ганновері німці мені казали: "Чого це ми маємо годувати греків? Працюємо як прокляті, а гроші комусь віддавай". Я бачив кількох німецьких фермерів, які збираються переносити бізнес в Україну. Бо німцеві вигідніше працювати у нас і не відраховувати гроші бідному грекові.
Останнім часом говорять, що Греція першою може повернутися до драхми.
— І що вона з цього отримає? Заборгованість, яка у півтора раза перевищує валовий національний продукт країни — це насамперед борги сектора державного управління, який нічого не виробляє і не заробляє гроші. Це бюджетники та пенсіонери. Скажімо, банк прогорів, прийшли розумні люди, розібралися з активами та пасивами, видали реабілітаційну фінансову підтримку, й установа працює знову. А що заробляють бюджетники? Нічого. Якщо їх виженуть з єврозони, позичальники Греції отримають величезні безнадійні борги.
Як урядам зараз рятувати свої економіки?
— Подивіться на італійців. Зараз вони самі викуповують державні облігації, які випустив уряд. Це свідчить про неймовірну консолідованість нації. Італійці більш сучасні й ефективні. Пройдіться нашими крамницями — скільки грецьких товарів ви побачите? Маслини, олія — і все. А італійських товарів значно більше, бо вони багато виробляють — від машин до харчів.
3 
1
Коментарі