Українці все частіше звертаються до Європейського суду з прав людини. Зростає і кількість винесених ним проти України рішень. З початку цього року таких було 68.
— Основною причиною збільшення звернень є недосконалість українських судів та законодавства, — пояснює старший партнер юридичної фірми "Ільяшов і партнери" Роман Марченко, 31 рік.
Дуже часто наше правосуддя порушує статті Європейської конвенції з прав людини. Це й дає змогу звернутися до Страсбурга. Заяву потрібно подавати протягом шести місяців відтоді, як своє слово сказала кінцева національна судова інстанція. Однак слід довести, що заявник використав усі можливі засоби для правового захисту в себе на батьківщині.
Найпоширеніші причини звернень українців до Європейського суду з прав людини Роман Марченко поділяє на три категорії. Перша — коли справу необґрунтовано довго розглядають в українських судах. Друга — коли вже винесене судом рішення просто не виконується. Третьою є незаконне затримання під вартою, погані умови в тюрмах тощо.
Дуже поширені заяви від в"язнів. Приміром, скарги на несправедливо винесений вирок. Був випадок, коли людину засудили за вбивство двох охоронців заводу. Вона вважає, що суд вчинив несправедливо, бо не допитав п"ятьох її свідків. Або ж довічно ув"язнений скаржиться на те, що йому дозволяють бачитися з родичами лише раз на місяць. Бувають скарги на побиття з боку працівників міліції.
Часто до Європейського суду звертаються також і з питання повернення заборгованої зарплати. Наприклад, Олександр Булинко під час роботи на державній шахті втратив 80% працездатності та отримав професійне захворювання. Шахта не виплатила належні йому гроші, через що він звернувся до суду.
Розглядають справи до трьох років
Були й гучні справи: Мирослави Гонгадзе, Миколи Мельниченка чи Сергія Головатого. Останній скаржився на дискримінацію з політичних переконань. Однією з найцікавіших була справа вкладників Ощадбанку, які вимагали повернути втрачені заощадження. Їм Європейський суд відмовив.
Розглядають справи у Страсбурзі довго — можуть і до трьох років. Хоча подати заяву нескладно. Треба заповнити формуляр, в якому коротко викласти суть справи, вказати остаточне рішення у ній національного суду, послатися на конкретні порушені статті Європейської конвенції з прав людини. Писати до Страсбурга можна українською чи російською мовами. Перед поданням заяви можна звернутися до Центру з прав людини, який проаналізує справу з погляду прийнятності для Страсбурга. Скаржитися можна лише на дії або рішення державних органів. Справи проти приватних осіб суд не розглядає.
Українці найчастіше всіх цих вимог не дотримуються, тому прийнятих судом до розгляду справ незрівнянно менше, ніж надісланих. Якщо ж заява таки приймається, то суд спочатку пробує сторони помирити і звертається до уряду. Якщо мирової досягти не вдається, то починає її розглядати.
Звернення до Європейського суду з прав людини є безкоштовним. Усі витрати бере на себе Рада Європи. Якщо суд ухвалив рішення на користь заявника, то держава впродовж трьох місяців з дня набуття цим рішенням чинності повинна сплатити йому компенсацію.
— Як тільки Європейський суд ухвалює остаточне рішення, за три дні його короткий зміст відсилають до газет "Урядовий кур"єр" та "Голос України", — розповідає Роман Марченко. — Вони мають опублікувати його протягом семи днів. Бо про рішення повинні знати всі причетні до справи державні органи. Заявник, який виграв суд, отримує з держбюджету компенсацію. В іншому разі державі нараховується пеня.
Юрист упевнений, що рішення Страсбурга в Україні чітко виконуватимуть. Ще в лютому президент підписав закон "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
— Там чітко виписані всі основні процедури, — каже він. — Це також допоможе вдосконалити систему українських судів та нашого законодавства. Громадяни ж стануть більш захищеними у своїх правах.
2 
1
Коментарі