— Справа Насірова сформулювала новий закон української політики: відтепер "кинути" можуть кожного. Хоч як би праведно він служив можновладцям, — говорить політолог 51-річний Андрій Золотарьов.
13 березня Апеляційний суд Києва не змінив рішення Солом'янського райсуду столиці про арешт на 60 діб відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Щоб вийти зі слідчого ізолятора раніше, має внести 100 млн грн застави. Насіров назвав рішення несправедливим. Заставу вносити не збирається.
— Ніхто не хоче йти слідом за Насіровим. Тому політикум може переосмислити ситуацію. Не виключено, що ті, хто сьогодні підтримують Порошенка, можуть перестати це робити. Побачать: на нього не можна покладатися, — каже Золотарьов.
15 грудня торік директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін направив лист у Національне антикорупційне бюро щодо справи Насірова. Просив вважати недійсним ключовий документ у провадженні — висновок судово-економічної експертизи. За ним голова фіскальної служби своїми діями завдав держбюджету понад 2 млрд грн збитків.
Документ склали 30 листопада 2016 року двоє експертів інституту. Через два тижні Рувін повідомив НАБУ, що Насіров надав додаткові матеріали. Які саме — не вказав. Але попросив вважати експертизу недійсною.
У НАБУ це проігнорували.
"Антикорупційне бюро не виявило витоку інформації про затримання Насірова, — пише блогер Мейсон Лемберг.
— Але пост Сергія Лещенка (народний депутат від "Блоку Петра Порошенка". 2 березня першим повідомив про ймовірне затримання Романа Насірова у столичній клініці "Феофанія". — ГПУ) свідчить: той, хто злив йому інформацію, володів точними даними про місце перебування Насірова. Ця людина знала, коли і за що поїдуть його арештовувати. Насірову злили інформацію ще раніше. Але він не знав, коли це буде і чи затримуватимуть його. Як не крути, виходить, що інформацію Лещенку про арешт Насірова злило НАБУ за півдоби до операції.
"Огиднішими від загорнутого в ковдру Насірова є лише професійні "громадські активісти". Вони його таврують за те, чим самі залюбки займаються разом із "поборниками корупції", — пише у "Фейсбуку" журналіст-розслідувач Володимир Бойко.
— НАБУ і "група підтримки" висунули ще один пункт обвинувачення Насірову — подвійне громадянство. Але чому вони вважають нормальним потрійне громадянство першого заступника директора НАБУ Гізо Углави? Чому Насірову не можна мати паспорт іноземної держави, а тепер уже колишньому першому заступнику міністра внутрішніх справ Еці Згуладзе, екс-голові Національної поліції Хатії Деканоідзе, колишньому заступнику генерального прокурора Давіду Сакварелідзе — можна? Також не пригадую, щоб "громадські активісти" вимагали виконати вимоги закону "Про місцеві державні адміністрації" відносно Саакашвілі, коли той був губернатором Одещини. Він публічно обурювався тим, що Грузія хоче його позбавити громадянства після отримання українського паспорта. Чи щодо його заступниці Марії Гайдар. Та заявила, що втрата російського громадянства була б для неї найбільшою трагедією в житті".
"За "дякую" такі процесуальні кульбіти не робляться. Колишнього власника агрохолдингу "Мрія" Миколу Гуту розшукують за шахрайство в особливо великому розмірі. А його справу "зливають" в антикорупційних відомствах Холодницького й Ситника", — пише у "Фейсбуку" політичний експерт 43-річний Володимир Манько.
— Після банкрутства холдингу Гута втік до Швейцарії. Генпрокуратура подала запит на екстрадицію, бо його підозрювали в шахрайстві. Займалася цією справою Нацполіція. Але її витребував і передав до НАБУ голова антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Питання: чому? Це не підслідність НАБУ (це – не корупція і не чиновник вищої категорії. — ГПУ). Є інформація: щоб "злити" цю справу. У результаті через суди скасували запобіжний захід керівнику "Мрії", а НАБУ вже звернулося до Швейцарії з проханням припинити екстрадицію.
3 
35413
Коментарі
4