Українсько-російський конфлікт довкола маяків на узбережжі Криму став однією з найголовніших подій тижня. 13 січня співробітники Міністерства транспорту і зв"язку України взяли під контроль ялтинський маяк. Після цього Міністерство закордонних справ заявило: всі 100 гідронавігаційних об"єктів перебувають в українській власності, однак 35 із них російська сторона незаконно утримує.
Заклики до інвентаризації умов базування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму почали лунати після перегляду Росією газових угод з Україною.
— Якщо в енергетичному секторі двосторонніх відносин кардинально переглядаються чинні угоди і відносини з категорії "братерських" переводяться в категорію "справедливих ринкових" — цілком логічно припустити, що подібні підходи будуть впроваджуватися і в інших секторах українсько-російських взаємин, — заявив міністр оборони Анатолій Гриценко, 48 років.
Майно перебувало в підвішеному стані
Цілеспрямованою політикою захисту національних інтересів назвав дії України голова громадського об"єднання "Студентське братство" Олег Яценко, 25 років. У серпні 2005-го він та інші активісти цієї організації чи не вперше привернули увагу до питання про контроль над українськими маяками. Вони пікетували маяк на мисі Сарич у Криму та вимагали від російських військ залишити наші навігаційні об"єкти.
— Основна мета базування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму — не військова, а політична, — каже Яценко, — експансія на півострові. Відповідно, дії України підривають цю тактику.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 32 роки, стверджує, що Україна робить кроки, спрямовані на захист національних інтересів. Однак влада не має продуманої стратегії, вважає експерт. А збіг у часі з газовим конфліктом Кулик називає випадковим:
— Це стосується не лише маяків, а й інших споруд. Майно перебувало в підвішеному стані і було бомбою сповільненої дії.
Оскільки наявні угоди не регулюють статусу всіх об"єктів, потрібно узгодити й підписати окремий меморандум. Проте Україні, вважає Віталій Кулик, не вдасться перебрати контроль над усіма об"єктами.
Експерт також переконаний, що недостатньо намагатися залагодити конфлікт довкола маяків на рівні президентів. Треба започаткувати постійні консультації.
— Комісія Ющенко–Путін — це ж не просто їхні зустрічі. А щоденна праця експертів. І вже за результатами їхньої роботи на переговори президентів виносять пропозиції. Зараз такої планомірної роботи не ведеться.
Заяви української сторони є до певної міри провокативними, вважає Віталій Кулик.
— Це непрофесіоналізм українського МЗС, — каже він. — Вина пана Тарасюка і його відомства.
Занадто різкою вважає висловлену МЗС позицію і директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський, 59 років:
— Абсолютно очевидно: є сили, не зацікавлені в налагодженні нормальних відносин з Росією. Заяви МЗС підштовхують хлопців з табору націоналістів не давати Ющенкові проводити політику спокійного діалогу із сусідами.
З такими великими й сердитими партнерами треба зважувати кожне слово
З іншого боку, каже Погребинський, в України більш вагомі аргументи щодо права на гідронавігаційні об"єкти. Однак розв"язувати конфлікт треба виважено:
— З такими великими й сердитими партнерами треба мати мозок, зважувати кожне слово. Ми ж поводимося по-дитячому.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак, 47 років, вважає, що офіційний Київ намагається відстоювати національні інтереси України. Водночас заяви українського МЗС є частиною боротьби за голоси виборців.
— Пора залагоджувати цей конфлікт. Уся гідронавігаційна служба України повинна бути у власності нашої держави й повністю контролюватися підприємствами Держгідрографії, — каже Віктор Чумак. — Адже кожна прибережна держава несе цілковиту відповідальність за безпеку мореплавства у своїх територіальних водах.
2 
1
Коментарі