Російський "Лукойл" продав Одеський нафтопереробний завод "Східноєвропейській паливно-енергетичній компанії". Вона об'єднує бізнеси в сферах торгівлі газом, нафтопродуктами, фінансів та будівництва. Керує "СЄПЕК" 27-літній Сергій Курченко. Його знають завдяки тому, що торік придбав харківський футбольний клуб "Металіст".
— Для багатьох цей продаж став несподіванкою, — каже колишній радник голови Фонду держмайна 54-річний Володимир Ларцев. — Останні п'ять років завод працював із зупинками. В "Лукойлі" це пояснювали тим, що Україна по максимуму оподатковує ввезення з Росії сировини для переробки. Насправді російські власники таким чином тиснули на українську владу, щоб вона зробила вигідніші умови для завезення нафти.
Зараз реально працюють два нафтопереробні заводи — у Херсоні і Кременчуці. Решта стоїть. Несподіванка покупки полягає в тому, що у великий бізнес заходить зовсім молодий Сергій Курченко. Його пов'язують із сином генерального прокурора Артемом Пшонкою. Вони нібито дружать. Також у нього добрі стосунки зі старшим сином президента Олександром Януковичем. Зрозуміло, що так стрімко стати мільярдером неможливо без заступництва на найвищому рівні. По суті Курченко — менеджер майна, а не реальний власник.
Покупка для працівників заводу буде корисною. Нові власники знайдуть кошти для його запуску і налагодження достатньо ефективної роботи. Цього можна домогтися за рахунок тіньових пільг чи переливання капіталу з однієї частини бізнесу в іншу. Вони явно купили завод не для того, щоб він простоював.
Наступні в черзі на приватизацію — енергетичні компанії "Донбасенерго" та "Центренерго". На них накинув оком Рінат Ахметов. Одеський припортовий придбає Дмитро Фірташ. Москвичі з так званої "лужковської групи" хочуть купити харківський "Турбоатом" та завод імені Фрунзе в Сумах. Але це предмет переговорів між Путіним і Януковичем.
Рішення щодо таких великих підприємств, як Одеський нафтопереробний, приймають на президентському рівні. Ціну визначають також там. Якщо гарант дав добро, все буде продано.
3 
1
Коментарі
3