На черговій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи знову намагалися створити умови для повернення російської делегації. Це ще раз показало, як багато на Заході безпринципних політиків, готових зрадити своїх виборців і основи демократії заради грішної любові до Володимира Путіна та його грошей.
8 квітня представники Німеччини, Нідерландів, Швейцарії та інших держав внесли до порядку денного ПАРЄ питання про зміну процедури застосування санкцій в організації, а фактично — про їх зняття з Росії. 10 квітня за цю резолюцію проголосували. Але до неї включили правку, яку вимагала Україна та її союзники — позиція щодо РФ лишається без змін. Москву позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014-го — після анексії Криму і з початком війни на Донбасі. Відтоді РФ скорочувала свій внесок у фінансування організації. Торік оголосила, що взагалі не платитиме, доки її делегацію не повернуть до сесійної зали.
Всі ці спроби повернення РФ виправдовують тим, що не можна знищувати можливості для діалогу. Але санкції проти делегації Росії не є таким знищенням. Вони стали реакцією цивілізованого світу на грубе нехтування Кремлем принципів міжнародного права. При цьому російська делегація може брати участь у роботі ПАРЄ. Заявляти про свою позицію, висувати претензії іншим. Її ніхто цього права не позбавляв.
У роботі асамблеї не хочуть брати участь самі росіяни. Вони шантажують інших своєю неучастю, а не ПАРЄ закриває дорогу до діалогу. І коли генеральний секретар Турбйорн Ягланд і проросійські депутати західних парламентів журяться, що не можуть поговорити зі своїми дорогими колегами із Держдуми, вони брешуть. І ця безпардонна брехня — саме те, що об'єднує їх із дорогими російськими колегами, цими "промокашками" Путіна.
З Росією, як і з будь-якою злочинною державою, необхідно вести діалог. Але одночасно задіяти всі можливі заходи впливу, щоби змусити її повернутися до принципів міжнародного права. Це єдиний дієвий підхід у світовій політиці. Лише він дає результат. А капітуляція перед агресивною державою тільки підсилює її віру у власну безкарність і породжує нову нестабільність. Доказів довго шукати не треба. Слабка реакція Заходу на агресію Росії проти Грузії призвела до війни в Україні.
Якщо Росії удасться домогтися скасування санкцій за цю війну, змусити Захід забути про Крим — вона піде далі. Це саме те, чого прагне Кремль. Він добивається не повернення до ПАРЄ, а капітуляції Заходу і тріумфу безкарності.
3 
1
Коментарі