
У Парижі 2 жовтня лідери Німеччини, Франції, України та Росії обговорили Мінські домовленості. Документів не підписували. Однак дійшли згоди, що виконання мирного плану продовжиться на початок наступного року.
Серед досягнень української дипломатії — домовленість про відвід легких озброєнь на Донбасі, надання доступу ОБСЄ до окупованих територій Донеччини й Луганщини. Київ наполягає на виводі з регіону найманців і російських збройних формувань, на прискоренні обміну полоненими.
В інтерв'ю вітчизняним телеканалам президент 50-річний Петро Порошенко сказав, що учасники переговорів у Парижі підтримали його позицію про неприпустимість "фейкових виборів" у так званих ЛНР — 1 листопада і ДНР — 18 жовтня. Їх результати можуть визнати, тільки якщо відбудуться за українським законодавством та із залученням міжнародних спостерігачів.
6 жовтня, після завершення роботи контактної групи в Мінську, самопроголошені республіки заявили про перенесення термінів виборів.
Вибори в ДНР-ЛНР — штучна комбінація, розіграна Путіним, вважає політолог Андрій Миселюк, 41 рік.
Результати переговорів у Парижі — це поразка чи перемога Києва?
— Це — частина процесу. Був Мінськ-1, потім — Мінськ-2. Нині маємо третій етап.
Москва задавала дуже високий градус протистояння. Ключовим було створення так званої Новоросії. Згодом перейшли до ідеї квазідержав на Луганщині й Донеччині. Врешті все звелося до кількох підконтрольних терористам районів.
Тепер Росія відмовилася від гострої конфронтації з Україною. Підтвердження цього — заява бойовиків про відмову від виборів 18 жовтня і 1 листопада.
Навіщо Путіну ця гра із псевдовиборами?
— Вибори — це інструмент Москви для шантажу Європи, США й України. Мовляв, от проведуть вибори — і ще більше дестабілізують ситуацію. Зараз же Росія подала себе у ролі миротворця, який дотримується Мінських домовленостей. У Парижі це закріпили.
Але ж вибори в ДНР-ЛНР не скасували, а перенесли на лютий 2016-го.
— Бойовики не зможуть провести ніяких виборів. Такі заяви — спроба виглядати пристойно. Мовляв, ідуть назустріч вимогам міжнародної спільноти.
Вибори на Донбасі будуть. Але не тоді, коли захочуть бойовики. А за законами України. Якщо влада взяла курс на повернення цих територій, то має встановлювати свої правила. Зокрема, зробити неможливим, щоб нинішні бойовики узаконили свої позиції з допомогою виборів. Організувати, щоб переселенці з Донбасу могли голосувати на місцевих виборах у своїх регіонах. Україна повинна категорично наполягати на цьому. Міжнародна спільнота підтримуватиме такий курс.
Яка стратегічна мета Москви в цій боротьбі — дипломатичній, інформаційній?
— Скасування санкцій. Перегляд їх відбудеться в грудні. Європейці втомилися від півторарічного конфлікту в Україні. Тому залюбки прийматимуть "миротворчі" кроки Москви.
Як Україні варто використати цей час?
— Маємо працювати за кількома стратегічними напрямками.
Перший — підготувати вигідний для нас закон про вибори в ДНР-ЛНР. Включили норми, що дозволять зробити крок до повернення контролю над цими територіями. Повинні отримати там достатньо лояльну до Києва владу.
Другий напрямок — залучати гроші для відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу. Тут можна розраховувати на підтримку Європи.
Ще один крок — повернення туди українських засобів масової інформації. Налагоджувати контакти з жителями нині окупованих територій потрібно буде максимально активно.
Санкції щодо Росії можуть скасувати?
— Частина країн ЄС вимагає повного виконання Мінських домовленостей. Зокрема, це означає, що Україна має повністю контролювати свій кордон. За найоптимістичнішого сценарію, це відбудеться в середині наступного року. За найреалістичнішого — наприкінці 2016-го. Навряд чи санкції до Росії скасують доти.
Важливо, як Москва поводитиметься в найближчі тижні. Чи ОБСЄ отримає доступ до непідконтрольних Україні ділянок кордону. Для Києва головне — не знижувати обороти, наполягати на якнайшвидшому повному виконанні Мінських домовленостей. Росія переживає складні економічні часи. Тому дуже хоче домогтися зняття санкцій.
У Парижі не підписали жодних документів. Усні домовленості з Кремлем надійні?
— Між першим і другим Мінськом — є велика відмінність. Мінськ-1 був опрацьований до кінця. З початку приречений на перезавантаження. Під час Мінська-2 сторони записали свої ключові підходи. Усі 12 пунктів треба виконати до кінця 2015-го. Тепер їх реалізацію продовжили на наступний рік. У Парижі не було потреби підписувати нові документи — бо не з'явилось нове бачення врегулювання конфлікту. Україна наполягає на припиненні вогню й після цього обіцяє виконати політичну частину домовленостей. А Росія каже: спершу — політична частина, потім — припинення вогню. Зараз головний пункт суперечки змістився. Київ пояснює, що вибори не можуть бути демократичними, доки на території ДНР-ЛНР є російські найманці. Тобто вони мають піти з Донбасу, а контроль над кордоном переданий Україні. Москва ж говорить про першочергове проведення виборів і запровадження амністії. І тільки тоді — звільнення кордону. Україна має високі шанси відстояти свої інтереси.
Коментарі