Уже винесено 18 обвинувальних вироків 26 особам
"Розстріл учасників мирних протестів — це злочин, який не має терміну давності", — запевнив Петро Порошенко українців у зверненні з нагоди Дня героїв Небесної сотні.
Одразу пригадав кривавий січень 1991‑го та штурм радянськими спецпризначенцями вільнюського телецентру. Тоді бійці підрозділу "Альфа" радянського КДБ і 76-ї повітряно-десантної дивізії з російського Пскова (яку майже розгромили нині на Донбасі наші військові) вбили 14 мирних литовців, які намагалися захистити литовське телебачення й молоду демократію своєї країни. Ще один загиблий — "штурмовик" "Альфи". Телецентр захопили, але мовлення швидко відновили із сусіднього Каунаса, і дуже скоро радянські війська залишили всю територію Литви. Вона стала членом НАТО та Євросоюзу. 13 січня, день кривавого штурму, там відзначають як День захисників свободи.
Цікавий факт: попри цілковиту перемогу литовської демократії, досудове слідство вбивств 13 січня 1991 року завершилося лише в листопаді 2014‑го. Тобто, майже через 24 роки. І лише нині — справу розглядають литовські суди.
Звісно, Україна — не Литва, і нашим слідчим значно легше розслідувати злочини своїх, українських силовиків, аніж литовським слідчим — злочини радянського (російського) КДБ та армії. Але й масштаб злочину, й кількість загиблих і поранених 1991-го та 2014-го — складно порівняти.
У четвер, 25 лютого, у Києві нарешті розпочалося засідання Шевченківського райсуду у справі за обвинуваченням колишнього керівника СБУ Києва та області Олександра Щеголєва. Це перший високопосадовець, який сів на лаву підсудних. Прокуратура звинувачує генерала за чотирма статтями, серед яких — умисне вбивство двох і більше осіб та перевищення влади, що спричинило тяжкі наслідки. За версією обвинувачення, Олександр Щеголєв 18 лютого 2014 року разом з іншими посадовцями СБУ та МВС ухвалив рішення про проведення "антитерористичної операції" в центрі столиці. Іншими словами — про повну зачистку Майдану. Сам Щеголєв запевняє, що спецоперацією тоді керував особисто його шеф — Олександр Якименко, який нині переховується в Росії.
Судова система хоч і зі скрипом, зважаючи на свої численні "гріхи", але змушена розглядати майданівські справи. Зокрема, слідство спіткнулося у Печерському райсуді столиці зі справою колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сивковича. Тут уже рік не можуть вирішити, чи поновлювати справу проти посадовця, якого підозрюють в організації розгону й побиття студентів і який був амністований законом, прийнятим в передостанній місяць правління Януковича.
"Ми розуміємо, що Росія ніколи не видасть Януковича, Захарченка, Якименка та інших вбивць, — каже у своєму зверненні президент Порошенко. — Тому судитимемо їх заочно. Але для цього Верховна Рада має невідкладно внести деякі зміни до законодавства. Так, заочні вироки не приведуть до негайного ув'язнення, але дозволять конфіскувати майно злочинців, які вбивали людей". Глава держави вніс до парламенту відповідний законопроект.
А майна ці "персонажі" награбували достатньо. В одного Януковича та його "сім'ї", за оцінкою урядовців — до 50 млрд грн лише на рахунках в українських і закордонних банках. Але перерахувати їх до державного бюджету можна лише після обвинувального вироку заочного суду.
Однак повернемося до результатів роботи слідчих Генпрокуратури у справі злочинів на Майдані. Як розповідає "спецпрокурор Майдану", начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, "справи Майдану" повільно, втім, упевнено йдуть до свого завершення, тобто до судових вироків.
Повідомлено про підозру всьому колишньому вищому керівництву держави: Януковичу, Азарову, Захарченку, Якименку, Клюєву. Оголошено підозру й безпосереднім виконавцям злочинних наказів — командиру столичної спецроти "Беркут" Дмитру Садовнику, який утік з-під арешту, та 22 його підлеглим. П'ятеро з них уже під вартою, інших — розшукують. У судах уже слухають справи щодо 13 "беркутівців". І не лише щодо них, а й щодо "тітушок". Вісім із них — уже під судом.
Опікується Генпрокуратура і тими, хто не брав прямої участі в розстрілах, але мав стосунок до їх організації. Уже винесено 18 обвинувальних вироків 26 особам. Ще 84 справи розглядають суди. Розгляд ще 11 розпочнеться незабаром. Загальна ж кількість тих, кому повідомлено про підозру — 282, — підсумовує Сергій Горбатюк. І ця історія, за його словами, ще дуже далека від завершення.
Роботу слідчих похвалив навіть постійний критик Генпрокуратури, нардеп від фракції БПП Сергій Лещенко. У "Фейсбуку" він написав: "Слідчі реально "зашиваються". До недавнього часу весь цей об'єм злочинів розслідувало управління Горбатюка чисельністю 48 людей, які реально живуть у прокуратурі".
У цій справі Україні потрібна максимальна чистота процесів і вироків. "Щоб усередині країни їх визнали всі, навіть ті, кого не було на Майдані", — каже президент Петро Порошенко. І щоб світова спільнота теж не мала підстав сумніватися в їхній бездоганності.
Складно не погодитися і з іншим: нові фейкові "майдани", як той, що виник у центрі Києва минулих вихідних і проіснував менше доби, насправді мають на меті не прискорення розслідування злочинів дворічної давнини. Адже контролювати прозорість процесуальних дій слідчих повинне суспільство — через легітимні громадські інституції, а не через невідомих людей у камуфляжі та зі зв'язками в російській ФСБ. Аби сумніву у майбутніх вироках не мав ніхто.
А серед захисників литовського телебачення та свободи слова 13 січня 1991 року була й група українських студентів-добровольців. Тож український Майдан починав гартуватися ще тоді.
3 
1
Коментарі