Ексклюзиви
вівторок, 02 серпня 2016 00:15

Ключі від миру — в Москви. В силах Києва лише капітулювати

Хресна хода Української православної церкви Московського патріархату закінчилася без провокацій. Владі вдалося забезпечити порядок. Москва не може надати Заходу картинку бійок як доказ недієздатності Києва. Втім, це — перемога в битві, а не у війні.

Останні чверть століття, до 2013 року, Кремль підгодовував українських політиків, які експлуатували прорадянські гасла. Корумпував націлені на російський ринок фінансово-промислові групи. Використовував газ і торгівлю для примусу до лояльності. На цій шахівниці він конкурував із Заходом. Той теж намагався втягувати Україну в орбіти свого впливу.

Але все це закінчилося в лютому 2014-го. Тоді, коли ­Мос­кві увірвався терпець або вона вирішила, що весь світ забув значення слів "анексія" і "вторгнення". Після Криму й Донбасу будь-яка ідея про інтеграцію на схід — у Митний союз і ОДКБ (військово-політична Організація договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан. — ГПУ), в Україні скомпрометована. Однак Кремль прагне залишити її в зоні виняткових стратегічних інтересів Росії. Щоб межа між Москвою і Заходом пролягала українсько-польським кордоном, а не українсько-російським. Усю тактику вибудували для вирішення цього. ­Зокрема, за допомогою Мінських угод.

Їх завданням був не мир, а перемир'я. Не припинення конфлікту, а його заморожування. Вони можуть спрацювати й на користь Києва, і на користь Москви — залежно від черговості виконання пунктів домовленостей.

Київ наполягає: спершу має отримати контроль над кордоном, потім — вибори за українським законодавством з участю українських партій. А Москва — спочатку має відбутися амністія, вибори з участю ватажків бойовиків, а потім їхнім легалізованим формуванням формально передадуть контроль над ділянкою українсько-російського кордону.

У другому варіанті Київ одягає нашийник — Москва зберігає вплив на Донбас, а утримуватиме регіон Україна.

Між цими двома стратегіями компромісу бути не може. Адже черговість дій визначить, хто переможе у війні.

Сьогодні стратегія Кремля полягає в тому, щоб змусити Україну піти на поступки. Він влаштовує провокації уздовж лінії фронту — нові похоронки породжують в українському суспільстві втому від війни і створюють запит на "мир". Однак проблема в тому, що ключі від миру — в Москви. В силах Києва лише капітулювати.

Тому Росія підтримує в Україні тих, хто говорить про необхідність замирення з Донбасом. Водночас Москві вигідно дестабілізувати країну — щоб підривати її репутацію як договороздатного партнера в очах Брюсселя і Вашингтона.

Кремлю також на руку дострокові парламентські вибори. На них посилять свої позиції колишні "регіонали" й ­популісти.

Гібридні війни не лише розпочинають із допомогою "невпізнаних військових". Їх нерідко виграють за рахунок професійних провокаторів, на допомогу яким приходять "корисні ідіоти". Ті можуть навіть не розуміти власної ролі в п'єсі, у якій їм судилося брати участь.

Зараз ви читаєте новину «Ключі від миру — в Москви. В силах Києва лише капітулювати». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути