Протягом останніх 15 років у ставленні суспільства до злочинців і їхніх жертв сформувався дисбаланс, який чим далі поглиблюється. Складається враження, що злочинці в нас — мало не привілейований клас.
Величезна когорта законодавців, прокурорів, оборонців лише й думають, як захистити існуючі права цього контингенту або яких додати ще. Натомість щодо жертв кримінальних злочинів такого немає й близько.
Світ подібною хворобою вже перехворів і зробив висновки. 1963 року в Новій Зеландії ухвалили закон про відшкодування державою збитків жертвам злочинів. Це була перша ластівка. 1984-го Конгрес США за ініціативою президента Рональда Рейгана прийняв закон про права жертв. Він, зокрема, передбачав створення Фонду федерального фінансування для виплати компенсації потерпілим. Діють аналогічні фонди в окремих штатах. Узаконили компенсацію жертвам за рахунок державних коштів і в деяких інших країнах. Там, крім державних інституцій, функціонують добровільні асоціації з надання допомоги жертвам, а також відповідні професійні центри. У більшості країн Західної Європи 22 лютого — День підтримки жертв злочинів. Існує Декларація ООН з основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. У ній наголошується, що до потерпілих слід ставитися зі співчуттям, поважати їхню гідність, вони мають право на оперативну компенсацію за заподіяну їм шкоду. А коли її неможливо одержати в повному обсязі від зловмисника, то виплатити має держава.
Злочинці в нас — мало не привілейований клас
Але в Україні поки що жертва залишається беззахисною та безправною й після того, як злочин розкрито і правопорушників покарано. Водночас про те, щоб держава відшкодовувала потерпілому завдані її ж громадянином збитки, мова йде з 1993 року. Тоді парламент спромігся прийняти відповідну постанову. Але передбачений в ній Державний фонд допомоги так і не створили з банальної причини — через відсутність коштів. Немає в нас і відповідного закону. Наприкінці 2004 року глава держави своїм указом схвалив Концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів. Відповідно до неї вже до 2006 року необхідно було запровадити систему надання жертвам злочинної діяльності правової, медичної, соціальної та матеріальної допомоги і створити Державний фонд з виплати відшкодування.
Однак тут, як мовиться, ще й кіт не валявся. Хоча без прийнятого в цивілізованому світі поновлення прав потерпілих, у тому числі матеріальних, про справедливий суд, верховенство права й інтеграцію в Європу годі й заїкатися.
6 
35413
Коментарі