Процес будівництва партії "Голос" Святослава Вакарчука не відрізняється від постсовкової схеми партійного будівництва. Купили стару партію. Перейменували. Назбирали навколо лідера людей без зрозумілих принципів відбору. Запустили рекламу: за все хороше і проти всього поганого. Ні ідеології, ні дієвої програми, ні ідей немає.
"Голос" показує "спонсорів", які вносять по кілька сотень тисяч гривень, хоча кампанія коштує сотні мільйонів. Хто її фінансує? Перед ким несе зобов'язання Вакарчук? Що обіцяє взамін?
У своєму політичному турі він щиро засіває співочою гречкою, замість обговорювати з виборцями свою політичну програму. У Верховній Раді теж збирається співати чи працювати над законами? Чим це відрізняється від того, що робили 28 років "старі політики"?
Співочий безкоштовний тур Вакарчука проходить регіонами, де значну підтримку має Петро Порошенко. Чому, зважаючи на сумнівні електоральні перспективи, руйнівні ідеї "нових облич" без досвіду в умовах реваншу, Вакарчук намагається пройти в Раду за рахунок його виборців? Чому він не їздить співати в Дніпро, Харків чи Одесу, де перемагають "Квартал 95" і Віктор Медведчук? Реваншистів практично не критикує. Не намагається конкурувати з Володимиром Зеленським. Чим це зумовлено: особистими амбіціями чи зобов'язаннями?
Партія "Голос" принципово не відрізняється від "Слуги народу". Такі ж невідомі персони, відібрані непрозоро. Чому відсутність політичного досвіду, непрофесійність — предмет гордості обох партій? У розвинутих демократичних країнах із сильними економіками і високим рівнем життя цінують протилежні характеристики політиків. Члени сенату США десятки років є політиками нижчих рівнів, перед тим як стати сенаторами.
Вакарчук говорить про нову політику, нові правила життя, які впроваджуватиме, хоча в сьогоднішній електоральній ситуації, від нього в парламенті нічого не залежатиме. Про які нові правила він каже, якщо сам факт подібних обіцянок — звична передвиборча брехня?
Чому Вакарчук допускає можливість об'єднання зі "Слугою народу", якщо це також "стара політика", де він буде в коаліції слуг олігарха, з яким бореться? Чи не заважатиме на олігарха Ігоря Коломойського, його екс-адвоката, а нині главу президентської адміністрації Андрія Богдана, Олександра Ткаченка (гендиректор медіа-групи "1+1" балотується в Раду від "Слуги народу". — ГПУ) й інших?
Чому Вакарчук вважає ворогом номер один України корупцію, а не російське військо, яке вбиває українців, руйнує міста і села, вивозить заводи в РФ, нищить нашу країну інформаційно? Чи не спроба це відвернути увагу від справжнього ворога, зосередившись на внутрішніх чварах, що нав'язують зовні?
Чому Вакарчук утік із "поля бою" (2007-го став народним депутатом від блоку "Наша Україна — Народна самооборона". Через рік склав повноваження. — ГПУ), коли відбувалися наймасштабніші корупційні процеси, коли олігархи прибирали до рук сотні державних монополій і формували імперії? Не захищав українську армію від дерибану. Не висловлювався з приводу кабального газового контракту й Харківських угод. Нічого не казав, коли 2013-го Росія ввела санкції проти України. Був пасивний під час Революції гідності.
Чому захисником він став тепер, повторюючи солодку маячню, яку 28 років перед виборами говорили "старі політики"?
4 
35413
Коментарі