Фінансова криза жорстоко познущалася з української економіки. Ситуацію погіршило те, що на об"єктивні економічні проблеми наклалися політичні. Чимало зусиль уряду на подолання кризи блокуються президентом і опонентами прем"єра, які вважають її найбільш рейтинговим кандидатом у президенти. Саме в таких умовах доводиться працювати главі уряду Юлії Тимошенко. Втім, їй не звикати.
Ще рік тому жоден з економічних експертів не міг передбачити, наскільки серйозною та глибокою буде світова фінансова криза і як вплине на економіки різних країн. По Україні вона вдарила дуже боляче.
Втрачаючи роботу та звичні заробітки, українці почали з жахом згадувати кризу середини 1990-х. Тодішній президент Леонід Кучма не надто переймався добробутом власного народу. Місяцями не виплачували пенсії, затримували зарплати... Інфляція була така, що, здавалося, ціни зростають щогодини. Тих, у кого була хоч якась робота, вважали щасливчиками, адже більшість сиділи без жодного заробітку.
Сьогоднішня ситуація мала стати ще гіршою, адже нинішня криза набагато глибша та небезпечніша за ту, десятирічної давнини. Вона охопила весь світ. У результаті Україна, економіка якої орієнтована на експорт, за лічені тижні втратила більшість міжнародних ринків для збуту своєї продукції. Люди, що працювали на приватних підприємствах, залишилися без роботи або значної частини зарплати. Прогнози спеціалістів були дуже невтішні.
Але — життя не зупинилося. Прем"єр Тимошенко не лише втримала ситуацію під контролем і не дозволила кризі зруйнувати країну, але й домоглася покращення ситуації. Утім, не дивно, що їй вдалося те, що не змогли зробити інші. Адже небагато українських політиків мають таку силу волі, залізний характер, наполегливість, ступінь кандидата економічних наук і працюють по 18 год. на добу, як Юлія Тимошенко.
Вона день у день, як за годинником, виплачує пенсії, стипендії та зарплати, вчасно розраховується за російський газ, вдихає життя у понівечені кризою сфери вітчизняної економіки та зупиняє безробіття. І просить про одне: не допомагаєте, то хоч не заважайте.
Але про це залишається тільки мріяти. Щодня українці чують страшні історії про те, як у нас все погано, що грошей на пенсії та зарплати немає, що Росія скоро перестане постачати нам газ, бо у нас нічим за нього платити... Причому чують це не від іноземних "ворогів", а від керівництва власної держави.
Нагнітання паніки серед населення — улюблена тема президента та його оточення. Очевидно, що потік негативної інформації про країну, та ще коли він іде від голови держави, не сприяє подоланню кризи. Виходить, що для Віктора Ющенка що гірше, то краще? Віктор Янукович теж любить підлити олії у полум"я загальної критики, але у нього робота така — він в опозиції. Щоправда, навіть обидва Віктори останнім часом перестали торочити про дефолт, тобто, банкрутство країни. Мабуть, таки усвідомили, що перегнули палицю.
Небагато українських політиків мають таку силу волі, наполегливість і працюють по 18 годин на добу як Юлія Тимошенко
Юлія Тимошенко намагається не зважати ні на що і робити свою справу — рятувати економіку й людей. Вона у цьому самотня. У президента є важливіші справи: наприклад, ініціювати нові мистецько-історичні проекти. А лідера Партії регіонів цікавить лише передвиборна кампанія, блокування трибуни та вигадування чергового способу, як не пустити на робоче місце голову Верховної Ради. Янукович вважає, що криза може почекати, доки він стане президентом.
Склалася дивна ситуація: державні мужі й ті, хто мріє зайняти президентське крісло, усунулися від будь-яких кроків із протидії світовій економічній кризі й повісили все це на плечі однієї людини — прем"єр-міністра.
Саме Юлія Тимошенко, незважаючи на те, що Конституція не дає главі уряду достатніх важелів і повноважень, не побоялася взяти на себе відповідальність за ситуацію в країні. Знаючи, що це не піде на користь її президентському рейтингу. Але буде користь для країни, і для Тимошенко цього достатньо.
Схоже, зусилля прем"єрки з подолання найглибшої за останні 100 років кризи здатні оцінити лише наші закордонні партнери. Вітаючи її з 10-річним ювілеєм партії "Батьківщина", президент Європейської народної партії Вільфред Мартенс зазначив, що "Юлія Тимошенко є яскравим прикладом європейського лідера, яка наполегливо працює над подоланням викликів фінансової кризи". Із ним згоден депутат Національної асамблеї Франції, президент парламентської групи Франція—Україна Тьєрі Маріані. Він назвав Юлію Тимошенко "саме тим лідером, якого потребує Україна", і обіцяв підтримати її на президентських виборах.
Україна ніколи не отримала б чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, якби місія Світового банку була незадоволена діями уряду з подолання кризи. Але голова місії Джейла Пазарбазіолу підкреслила, що в Україні останнім часом стабілізувалася економічна ситуація. За її словами, вітчизняна економіка завдяки діям уряду витримала шок, у результаті стабілізувався курс гривні, зменшився дефіцит бюджету та знизилася інфляція — навіть більше, ніж вони очікували.
Про пожвавлення економіки говорять і вітчизняні експерти. Так, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що в реальному секторі економіки процес падіння виробництва припинився.
— Криза, тобто власне падіння виробництва в Україні, добігла кінця. Основні галузі нашої промисловості припинили падіння, економіка України адаптувалася до всесвітнього звуження ринків, — каже Пасхавер.
На думку директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, "криза змусила українські підприємства адаптуватися, і зростання чи припинення падіння демонструють саме ті галузі, які змогли переорієнтуватися на внутрішнє споживання".
Член Ради підприємців при Кабінеті міністрів економіст Віктор Лисицький вважає, що "реальний сектор виробництва відчув під ногами дно кризи, відштовхнувся від нього і повільно почав рухатися вгору". Добрим знаком, на думку експерта, є і те, що люди почали знову класти гроші на депозити.
Ці дані мають покращити настрій усім українцям. Не тішать вони лише діючого президента й політиків, які вважають на виборах головним суперником Юлію Тимошенко. Такі політики, мабуть, дочекатися не можуть, коли станеться щось погане: або бюджет не виконають, або лікарі та вчителі не отримають зарплат, або "Нафтогаз" збанкрутує й нічим буде розраховуватися з російським "Газпромом". Ніхто з них не збирається допомагати прем"єру не допустити цього всього. Навпаки, вони не приховують, що зацікавлені у тому, аби Тимошенко у боротьбі з кризою зазнала поразки. За їхніми розрахунками, кожна її невдача наближає їх до найвищого крісла в Україні. А інтереси держави важать для них менше, ніж власні амбіції.
3 
1
Коментарі
2