Політики говорять за турботу про малозабезпечених українців. Насправді ж борються за їхню лояльність перед нескінченними виборами та за доступ до державного бюджету. Того ж прагнуть крупні бізнесмени, яких вистачає у списках усіх парламентських фракцій.
За рахунок оподаткування доходів громадян у бюджетну трубу вливається близько чверті загальних надходжень, а витікають звідти неефективні держпослуги: погані дороги, дитсадки, лікарні. Інша справа — бізнес. Для нього бюджет — це джерело податкових відшкодувань, держзакупівель, дотацій, інвестицій та іншої "манни".
Так званий квазідефіцит бюджету, з урахуванням Пенсійного фонду та Нафтогазу, цього року може сягнути 100 млрд грн. Влада заявила, що долатиме цю яму за формулою "стриманість+пріоритети+реформи". Бюджет мав би стати системою загального заощаджування, витрат за пріоритетними напрямами. Але реальний підтекст цілком інший: економія — для чужих бізнесів, а пріоритетні бюджетні потоки потраплять до кишень ближчих до влади капіталістів. Доступ до бюджету і прихильність чиновників сьогодні — найдорожчий товар. Тому ціна корупції зросте настільки, що боротися з нею стане ще складніше.
Першими проблеми відчують нелояльні до влади бізнеси
Що ж робити з дефіцитом держбюджету? Вочевидь, увімкнути друкарський верстат. Експерти прогнозують його продуктивність щонайменше на рівні 50 млрд грн. Іще один "легкий" спосіб — зовнішні запозичення. Наприкінці березня виявилося, що охочих купити цінні папери уряду чимало — світова фінансова система багата на шалені спекулятивні гроші. Не обійдеться і без траншового фінансування від Міжнародного валютного фонду. Але збільшення кредитного навантаження, як і додаткова грошова емісія, — два боки однієї монети. За ці витівки муситимуть платити наступні покоління українців.
Є й інші способи наповнення скарбниці. Скажімо, "вичавити сік" з економіки. Якщо влада посилить фіскальне законодавство, цей тягар ляже на "світлий" бізнес і населення. Окрім зростання легального податкового навантаження, посилиться й неформальний тиск, зокрема на тіньовий сектор. У майстерності нового-старого уряду на цій ниві годі сумніватися: згадають про нелегальні схеми, відродять славу податкової міліції, влаштують показові "маски-шоу". Першими проблеми відчують нелояльні до влади бізнеси. Українські олігархи виграють або програють тільки по-крупному.
Можна припустити, що завдяки цьому держава наб"є кишені не тільки кредитними, а й заробленими коштами. І бюджету вистачить на дещицю "соціалки" і поточного ремонту інфраструктури.
Такий підхід тільки консервує хвороби в економіці та суспільстві. Невдоволені через тиск, чужі для влади капіталісти не повернуть ресурсів в Україну. А іноземці сприйматимуть нас як "бананову країну", бо в рейтингу відкритості економіки наше місце біля Гондурасу.
Ми вкотре опинилися в пастці. Вийти з неї можна тільки через зміну поколінь у владі, бізнесі, суспільстві.
4 
1
Коментарі
1