17 грудня помер генеральний секретар Трудової партії Кореї 69-річний Кім Чен Ір. Вождя поховають у мавзолеї поруч із батьком Кім Ір Сеном. Далі Північною Кореєю керуватиме син небіжчика — 28-річний Кім Чен Ин.
— Після смерті лідера Північна Корея не змінить свого шляху розвитку, — вважає голова товариства дружби "Україна — КНДР" Микола Поліщук, 40 років. — По-перше, еліта в ній представляє досить міцну, спаяну структуру. По-друге, економічно й політично країна збудована так, що витягнеш одну цеглину — і завалиться весь будинок. Ніхто не хоче повторити шляху Радянського Союзу. Демократію там розуміють так: прийдуть південні корейці й подавлять еліти північних. Вони це бачили на прикладі об'єднання Німеччини, коли значна частина східнонімецької верхівки опинилася в тюрмах.
Хто формує еліту Північної Кореї?
— Керівники великих міст, металургійних комбінатів і великих сільськогосподарських підприємств, представники профспілок. Основу становлять функціонери Трудової партії та військовики. Військових найбільше, близько 40 відсотків, бо Кім Чен Ір вважав армію головним державним пріоритетом. У 23-мільйонній КНДР чисельність збройних сил становить 1,2 мільйона осіб і ще 4 мільйони — в резерві. Після смерті вождя вплив військовиків зросте ще більше, бо Кім Чен Ина вважають їхнім ставлеником.
Що буде з ядерною програмою Північної Кореї?
— Нічого не зміниться, бо для північних корейців це спосіб "розмови" із сусідами з Півдня та іншими країнами. Тільки-но Сеул припинив гуманітарну допомогу Пхеньяну і зажадав установлення без'ядерного статусу, КНДР одраз провела ядерні випробовування й розірвала всі контакти. Коту під хвіст пішла вся попередня політика примирення. У цьому винні і самі південні корейці. У Сеулі зараз демонстративно популістський уряд. Він театрально галасує, щоб набрати собі балів у суспільстві, в якому переважають консервативні погляди гуманності, почуття обов'язку, поваги до старших, скромності, справедливості.
Чим відрізняються Північна та Південна частини Кореї?
— Це єдиний народ, розділений на дві держави з різним суспільним устроєм. Їхній "південний" капіталізм не подібний до європейського, а "північний" комунізм — до радянського. Корейці завжди використовували чужі системи й підлаштовували їх під свій стандарт. Свого часу зробили свій варіант буддизму та конфуціанства. Так само підлаштували під себе капіталізм на півдні й комунізм — на півночі.
Реальною філософією обох частин Кореї є націоналізм — пріоритет корейської нації. У статуті Трудової партії КНДР так і написано: головне завдання — утверджувати корейську націю в світі. Південна Корея офіційно дистанціюється від цього, але в країні практично те саме — верховенство інтересів корейської нації.
На чому тримається влада Північної Кореї?
— Стосунки влада-громадяни побудовані за принципом сім'ї. На чолі країни — вождь. Він голова сімейства, який порядкує і керує. Люди — це діти, які мають слухатися старшого. Владу правителя вважають священною. Тому плачі жінок, які обмивають сльозами мавзолей — це природно. Для них помер не диктатор, а батько. У Південній Кореї так само голоситимуть за головою корпорації, що керував багатотисячним підприємством.
Хто з великих держав має вплив на дві Кореї?
— Корея завжди лежала у зоні протистояння між більшими й сильнішими сусідами. На початку ХХ століття за неї сперечалися Російська імперія та Японія. Остання на той час мала краще озброєну армію, тому перемогла. У середині ХХ століття корейське питання стало предметом протистояння між Союзом і Сполученими Штатами. Закінчилося воно поділом Корейського півострова. Зараз на обидві Кореї більший вплив має Китай, менше Японія та США. Зовсім незначний — Росія. У демократизації Північної Кореї сусіди не зацікавлені — їх влаштовує ситуація "як є". Інакше регіон дестабілізується.
3 
1
Коментарі
1