"Світові ціни на цукор збільшилися практично удвічі — до 624 доларів за тонну, — каже 44-річний Сергій Федоренко, президент агропромислової асоціації "Група компаній "Укррос". — За останні роки зросло споживання цукру в Індії, країна зі світового експортера перетворилася на імпортера. У жовтні на мільйон тонн упало виробництво у Бразилії. В Україні ж після рекордного 2006-го споживання удвічі перевищує виробництво. І це при тому, що корпоративні споживачі цукру, як-от кондитери, скоротили закупівлі. Прогнозується дефіцит на рівні 400 тисяч тонн. Якщо світовий ринок не насититься, цукру у країні бракуватиме ще три роки".
Як покрити дефіцит?
— При вступі у Світову організацію торгівлі ми зобов"язалися щороку завозити 267 тисяч тонн цукру-сирцю. Враховуючи стан української економіки, імпортуємо максимум 250 тисяч тонн. Від Білорусі нам може перепасти хіба що 80 тисяч тонн. Бо вона воліє експортувати цукор у Росію, де закупівельна ціна вища. До вересня 2010-го прогнозується ціна 7–7,5 тисячі гривень за тонну. Уроздріб кілограм цукру коштуватиме близько 10 гривень. Інших джерел покриття дефіциту нема.
Які чинники впливають на внутрішню ціну цукру?
— Насамперед — баланс попиту і пропозиції та рівень світових цін. Затрати на виробництво не є основним чинником. Але уряд повинен діяти обережніше. Коли у жовтні Кабмін заявив, що очікується дефіцит цукру, оптова вартість миттєво підскочила з 4,2 до 5,5 тисячі гривень. А треба було активно шукати зовнішні джерела його поставок і спростити адміністративні процедури, починаючи від видачі ліцензій і закінчуючи пільговим кредитуванням імпортерів. Десять років тому для олії встановили мито 16 відсотків. Відтоді олійно-жирова галузь перетворилася у світового імпортера. А в цукровій галузі із 192 заводів лишилися 40. Ніякого інтересу для іноземних інвесторів вони не становлять. Хоча рівень рентабельності вирощування цукрового буряку збільшився із 8 до 24,3 відсотка. Закупівельна ціна склала 320–330 гривень за тонну, ця культура стала такою ж привабливою для фермера, як і пшениця, й ячмінь.
Продали навіть запаси Держрезерву
Чи може уряд завезти якусь кількість цукру без мита?
— Якщо не завезуть за квотою Світової організації торгівлі, то можлива паніка і черговий стрибок цін. А уряд може зробити так само, як 2005 року. Тоді Юлія Володимирівна махнула ручкою, завезли 100 тисяч тонн без мита і ПДВ через Держрезерв — і всі нібито заспокоїлися. Такі дії ринку не загрожують, але вони неправильні, бо потім ситуація погіршиться. Насправді потрібно жорстко контролювати кордон, вивести цукор із режиму вільної торгівлі з Білоруссю. Є досвід Росії та країн ЄС, коли ставка ПДВ на продукти харчування знижується до 10 відсотків. Це не додасть цукру на ринку, але здешевить його.
Скільки у нас перехідних залишків цукру?
— Уважаю, що їх нема. Цьогоріч зі складів у серпні–вересні все вимели. Продали навіть запаси Держрезерву й Аграрного фонду. У державній асоціації "Укрцукор" рахують, що у кожній родині в середньому вдома є 25 кілограмів цукру, бо українці завжди щось тримають "на чорний день". Цю цифру множать на кількість родин і отримують 390 тисяч тонн. Якби були перехідні залишки, то вони ішли б на ринок і ціни не зростали.
4 
1
Коментарі
1