В Україні та всьому світі стали доступні 3Д-принтери. За їх допомогою виготовляють негабаритні речі, такі як шахова фігура чи дверна ручка. Технології досягли такого рівня, що пластиковий предмет можна надрукувати вдома. Замовлення у фірми обійдеться клієнту в кілька десятків гривень, розповідає директор інтернет-магазину "3Дфакторі" Роман Мойса, 24 роки.
— Основа 3Д-принтера — це станок, що управляється комп'ютерною програмою, — пояснює. — Він рухається по трьох осях. Друкувальна головка наносить на платформу розплавлений пластик у тій формі, яку ви запрограмували. Речовина має температуру 270 градусів і потім охолоджується. Поступово, шар за шаром, із пластику "росте" предмет необхідної форми.
Що найчастіше замовляють?
— Технічні деталі. Наприклад, фіксатор для меблів. Спочатку друкують на принтері, потім коригують, передруковують і промисловим способом виготовляють цілу серію. Або замовляють серію в Китаї.
Часто приходять з готовими
3Д-моделями, що самі розробили. А ми її роздруковуємо. Випускати серію предметів на принтерах поки що довго та дорого.
Самому важко створити якусь річ?
— Є 3Д-програми, за допомогою яких досить легко намалювати просту форму. Існують навіть онлайн-редактори в інтернеті, що дозволяють швидко щось створити, навіть не встановлюючи програму на комп'ютер. Це може зробити людина без інженерної освіти.
В інтернеті є сайти, де безкоштовно або за кілька доларів скачують розроблену форму — прикрасу або корпус для мобільного телефона. Можна надрукувати навіть корпус ноутбука, тобто всі його пластикові складові. Потім вставити екран і "начинку".
Якої якості пластикові речі?
— Залежить від матеріалу та режиму друку. Ми використовуємо два види дуже міцного пластику. Якщо потрібно більш гнучку деталь, робимо її тоншою. У принтера є три режими швидкості. Що швидше друк, то гірша якість. Невеличку деталь друкує хвилин за 25.
Чим відрізняються 3Д-принтери?
— Принтери, що друкують із пластику — тільки величиною. Наприклад, прилад за 2,4 тисячі доларів друкує предмет до 135 міліметрів завдовжки. Якщо є бажання зробити модель строкатою, можна зупиняти процес і ставити матеріал іншого кольору. Є принтер, що має дві друкувальні головки й працює двома кольорами одночасно. Є пластик, який світиться.
В Україні понад п'ять компаній, що використовують великі промислові принтери. Вони коштують десятки тисяч доларів. Також є такі, які друкують металеві речі — за допомогою лазера спікають металевий порошок. Їхня ціна доходить до сотень тисяч. Замовити металеву статуетку 7 сантиметрів заввишки коштує десь 200 євро. Люди навіть друкують велосипеди. Але це потребує шалених грошей.
Яка собівартість друку з пластику?
— Зробити чохол айфона коштує десь 7 гривень. Продаємо за 70. Рулон пластику — 500 гривень. З нього можна виготовити із сотню невеликих деталей. Невдовзі технології розвинуться, будемо працювати на пластикових відходах. Тоді собівартість зменшиться. 3Д-принтери витрачають мало електроенергії — можуть цілодобово працювати від комп'ютерного блока живлення.
Хто купує принтери в нашій країні?
— Найдорожчі — для виробництва. Часто беруть на подарунки.
Чому б Україні не виробляти такі принтери?
— Ми закуповували в Китаї. Якби наші інститути захотіли виготовляти щось подібне, легко цього досягли б і запустили в серійне виробництво. Але коли ми до цього дійдемо, Китай буде на два кроки попереду. Тож замовляти звідти буде дешевше.
Друкують людські органи та зброю
3Д-принтери вже використовують в архітектурі, будівництві, медицині, легкій і харчовій промисловості. Інженери з університету Південної Каліфорнії створили систему 3Д-друку для роботи з великогабаритними об'єктами. Вона працює за принципом будівельного крана, в якій принтер зводить стіни з шарів бетону.
Медики за допомогою 3Д-принтера виготовляють зубні коронки, кістки-протези. 2011 року директор Інституту регенеративної медицини представив технологію друку людської нирки. Завдяки комп'ютерній томографії відсканували пошкоджену ділянку нирки, а на принтері за 7 год. відтворили здорову оболонку органа. 2013-го вчені з Оксфордського університету повідомили про створення штучного аналога нервової тканини за допомогою спеціально модифікованого 3Д-принтера.
Резонансним став випадок, коли на принтері надрукували полімерний пістолет, що стріляє наче справжня зброя. Єдиною металевою деталлю був бойок, який замінили звичайним цвяхом. Таку зброю можна пронести крізь рамку металошукача.
2 
1
Коментарі
3