Ексклюзиви
Вівторок, 17 квітня 2007 15:18

"Членів Конституційного суду треба закрити без їжі та води на кілька днів"

  Геннадій Цират: ”Суд намагатиметься ухвалити компромісне правове рішення”
Геннадій Цират: ”Суд намагатиметься ухвалити компромісне правове рішення”

Кандидат юридичних наук, партнер юридичної фірми "Юрзовнішсервіс" Геннадій Цират, 45 років, уважає, що навіть якщо Конституційний суд визнає указ президента неконституційним — це буде помилкою, а не злочином глави держави.


Чому Конституційний суд затягує розгляд подання щодо президентського указу?

— Суд хотів би діяти виключно в правовій площині. Та сьогодні йому не оминути політичних інтересів і гілок влади, і політичних угруповань. Суд мимоволі опинився в центрі подій. Усі на нього показують пальцем — Ахметов, Мороз, Янукович. Під таким тиском суд не може ефективно працювати. Яке б рішення не ухвалили, інтереси всіх все одно задовольнити не вдасться. Яку б відповідь суд не дав, компромісу знайдено не буде.

З іншого боку, перед Конституційним судом стоять серйозні правові питання, які за один день не вирішуються. У законодавстві не виписано чіткої процедури проведення дострокових парламентських виборів. Для уточнення таких моментів суду потрібен час. Суд може піддатися спокусі потягти час. Разом з "тиском" відповідальності на суддів чинитиметься тиск у вигляді їх "переконання" правоти однієї зі сторін.

Чи може опинитися КС України в ситуації, в якій 1993 року перебував конституційний суд Росії під час конфлікту між президентом і Державною думою?

— Справді, тоді суд в Росії взяв на себе роль посередника між президентом та парламентом, намагаючись знайти компромісне рішення. Однак ту ініціативу не прийняла жодна зі сторін, і все вилилося в силове протистояння. Та в Україні ситуація інша. Політичні пристрасті вирують лише на верхах. Майдани на столичних вулицях створені штучно. Думаю, суд намагатиметься ухвалити компромісне правове рішення, але спробою розв"язати політичні проблеми це не буде. Не готова ще країна, щоб її політичне майбутнє вирішували 18 суддів, а не реальні чинники (політичні сили, громадськість).

У президента були законні підстави розпустити парламент?

— Згідно зі статтею 81 Конституції України, повноваження народного депутата припиняються з моменту його виходу з фракції, в яку він був обраний за результатами виборів. Тобто формування коаліції за змішаним принципом — депутатські фракції плюс окремі депутати — виключається. У нас же частина депутатів, які пройшли за списками "Нашої України" та БЮТ, досі формально там числяться. Приміром, група Анатолія Кінаха мала б одразу заявити про вихід із фракції "Нашої України". Цього зроблено не було. Ці депутати приєдналися до коаліції, й вона заявила про зміну назви та, фактично, складу. Таким чином сформувалася так звана коаліція національної єдності, проте не на основі депутатських фракцій. Було порушено принцип Конституції. І президент мав право відреагувати на таке порушення.

Група Кінаха мала б одразу заявити про вихід із фракції "Нашої України"

Нині існує документ, де коаліція офіційно заявляє про своє перейменування з антикризової на коаліцію національної єдності та натякає, що об"єднує тепер й інші політичні сили. Конституційний суд під час розгляду подання щодо президентського указу повинен поставити питання — чи має місце факт неконституційного формування коаліції, чи була сформована нова коаліція, чи це просто перейменування старої?

Нестиме президент юридичну відповідальність, якщо указ визнають неконституційним?

— Конституційний суд може постановити, що, видавши указ, президент неправильно застосував положення Конституції. Що коаліція була сформована незаконно, проте це не було підставою для підписання президентом указу про розпуск парламенту. Та якщо так станеться, то трактуватиметься як помилкове тлумачення президентом своїх конституційних повноважень. Жодного складу злочину тут бути не може. От якби президент запровадив надзвичайний стан і тим самим заблокував роботу нинішнього парламенту, тоді його дії можна було б визнати антиконституційними. Тобто такими, що підривають конституційний порядок у країні. Тоді це підстава для початку процедури імпічменту.

Чи можуть бути проведені одночасно дострокові президентські та парламентські вибори?

— Це неможливо ані в площині закону, ані в площині ймовірних політичних домовленостей. Та й імпічмент президентові оголосити нереально. Це дуже складна процедура, що потребує конституційної більшості в 300 голосів. А цього в нинішньому складі Верховної Ради досягнути неможливо. Зрештою, рішення про імпічмент президента ухвалює той-таки Конституційний суд. Не можна все це реалізувати до 27 травня. Для цього немає жодних правових можливостей. Хоча політична можливість тут не виключена.

Чи легітимними в нинішній ситуації будуть результати дострокових парламентських виборів?

— У будь-якому випадку ті, хто на них програє, як завжди звертатимуться до судових інстанцій з проханням визнати вибори незаконними. Причому внаслідок екстремальної ситуації виникатиме набагато більше технічних проблем, тому й приводів для оскарження буде більше. Сьогодні дуже наївно думати, що жодна політична сила цим не скористається.

Може статися так, що в країні одночасно існуватимуть два парламенти?

— Гіпотетично це можливо. Це якщо нині діюча Верховна Рада відмовиться визнавати результати виборів та прийме відповідну постанову. Якщо Центральна виборча комісія визнає результати нових виборів дійсними, нинішній склад парламенту не заперечуватиме, а судові інстанції не визнають їх результати незаконними, то такого не станеться.

Який ви бачите правовий вихід із нинішньої політичної кризи?

— Членів Конституційного суду треба закрити без їжі та води на кілька днів. Свого часу так закривали кардиналів, які довго не могли обрати Папу Римського. Звичайно, це жарт. Можливо, тоді в жорстких умовах судді максимально швидко розглянуть подання та роз"яснять нарешті громадянам правову ситуацію. Бо сьогодні будь-яка затримка дуже дорого коштує.

Ідеальним же варіантом виходу з кризи могли б стати домовленості між президентом та прем"єром. Адже вони зустрічалися, щоб узгодити план дій з урегулювання ситуації. Президент сказав, що може погодитися на перенесення дострокових виборів на пізніший строк.

Вони могли б домовитися, що повноваження нинішньої Верховної Ради припиняються, але вибори проводяться пізніше. Президент відкликав би свій указ, парламент — своє звернення до Конституційного суду. Проте правова чистота таких дій має бути ідеальною. Бо потім наш політичний бомонд знову може використати можливі юридичні помилки кожен на свою користь.

Зараз ви читаєте новину «"Членів Конституційного суду треба закрити без їжі та води на кілька днів"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода