"Бідним вигідно бути в Євросоюзі"

 

Польща між 2007-м та 2013 роками отримала від Європейського Союзу понад 67 млрд євро, розповідає польський громадський діяч Ян Федірко, 45 років.

— Варшава спочатку отримувала так звані "передвступні фонди" — гроші, що їх Брюссель виділяє країнам — кандидатам на вступ до Євросоюзу, — пояснює. — Сукупно це було 12,8 мільярда євро. А після вступу Польща вже одержує кошти зі структурних фондів ЄС.

На що надавали передвступні гроші?

— Аби підготувати країну для вступу до Євросоюзу. В Польщі їх спрямовували на два напрямки. Перший — підняти рівень адміністрації, судів, загалом органів влади до рівня, який існує у ЄС. Другий — це покращення інфраструктури країни. Тоді це не було стільки коштів, щоб робити якісь великі національні проекти, типу автобанів. Гроші йшли на покращення умов життя, найперше в селі, та на розвиток громадянського суспільства. І прості громадяни відразу побачили наслідок прагнення інтеграції з Євросоюзом — адміністрування й інфраструктура стали кращі, бюрократії поменшало.

Після вступу до ЄС Польща отримує структурні фонди. Про які суми йдеться?

— Різниця з передвступними коштами — колосальна. Бо структурні фонди призначені для вирівнювання країни з іншими членами ЄС.

Звідки беруть кошти структурні фонди?

— Кожна країна ЄС платить свій відсоток до його бюджету. Багатші дають більше, бідніші — менше. Потім його розподіляють між усіма країнами так, що країни з найнижчим валовим внутрішнім продуктом отримують найбільше, а з високим — найменше. Польща отримує зі структурних фондів ЄС майже вчетверо більше коштів, ніж туди вкладає. У нас десь така квота виробилась — на кожне євро, яке Польща вкладає, вона дістає 4 із Європейського Союзу.

Як поляки розпорядилися цими 67 мільярдами євро від ЄС?

— Перебудували країну. Найперше — інфраструктура. Проклали сучасні дороги та автобани по всій території. Мости, тунелі, залізниці. Комунальні служби провели повну термоізоляцію багатоповерхівок, звели нові будинки, цілком оновили житлово-комунальне господарство. Кожну "хрущовку" утеплили, пофарбували, відновили. Це те, що називають модернізацією ЖКГ.

За ці кошти також оплачують наукові дослідження в університетах, утворюють нові робочі місця, дають кредити підприємцям, реконструюють міста тощо.

Як ці суми надають?

— Через Міністерство регіонального розвитку, яке отримує їх безпосередньо з бюджету ЄС. Міністерство розподіляє кошти по воєводствах (адміністративна одиниця в Польщі, рівня нашої області. — "ГПУ"). Цей регіональний принцип засадничий у Євросоюзі.

Практично з кожної галузі можна подавати проект на фінансування. Їх подають до Міністерства регіонального розвитку — за квотою воєводств. Зазвичай оплачують 75-80 відсотків вартості проекту, а ти мусиш мати капітал бодай на 20-25 відсотків, які покриваєш сам. Отже, міністерство — це структура-посередник першого рівня. Але оскільки грошей дуже багато, з'явилися й посередники другого рівня — це ради воєводств. Вони зараз розподіляють десь половину коштів.

Для сільського господарства існує окремий бюджет ЄС. Він передбачений на довший час. Якщо людина, приміром, садить льон, то бувають роки неврожаю, й тоді вона дістає субвенцію.

Якщо міська рада подає запит на гроші для реконструкції старої частини міста, їх дає міністерство чи потрібна згода Брюсселя на кожен окремий проект?

— Суми дає міністерство. Потім наприкінці звітного періоду воно звітує перед Брюсселем.

У Польщі є ціла програма реконструкцій старувок — це називається "ревіталізація". Якщо якесь місто подає на затвердження проект, скажімо, на півмільярда євро, то отримує ці гроші вже з міністерства. Тоді старе місто цілком відновлюють — зміцнюють фасади будинків, реконструюють старі, ремонтують дороги, хідники, зелені зони тощо. Це все фінансують у формі гранту (безповоротної допомоги. — "ГПУ"). Місто подає проект, отримує гроші й потім звітує за кожну копійку. Причому реконструкція відбувається вже за стандартами ЄС. Наприклад, якщо дорога чи хідник не мають велосипедної смуги — коштів не виділять.

Є корупція?

— Може бути на рівні виконання проекту, підрядника. Корупціогенні ситуації у цій сфері можуть бути породжені передовсім тим, що при публічних замовленнях головним критерієм вибору виконавця є низька ціна. Через це є проблеми з виконанням замовлень у строк: наприклад, тендер на будівництво дороги виграє китайська фірма, яка пропонує найнижчу ціну, але не в стані дотримати положень договору вже в середині реалізації проекту. Через те сфера проектів із європейських  фондів постійно перебуває у полі цікавості слідчих органів. На рівні ж міністерства важко говорити про яку-небудь корупцію. Бо воно має за ті гроші докладно звітувати Єврокомісії.

Крім того, на проект ніколи не дістаєш усіх коштів одразу. Вони надходять частинами —чотири-п'ять разів, залежно від термінів виконання. Якщо за перший період роботи не виконали, то другий транш відкладуть. Можуть узагалі припинити фінансування.

Якщо такі фонди дають біднішим країнам, то з часом Польща платитиме за інших. Наприклад, за Україну.

— Урешті-решт до цього дійде. Очевидно, нікому такого не хочеться, як німці чи шведи, певно, не хочуть платити за нас. Проте це принцип Євросоюзу. Багаті мають допомагати бідним. Польща ж теж поділена на зони, залежно від рівня ВВП воєводств. Бідніші східні регіони на кордонах із Білоруссю та Україною отримують більше, ніж багатші західні. Бідним вигідно бути в Євросоюзі. Великі міста — Варшава, Краків — дістають значно менше за містечка чи села та навіть мусять частку своїх доходів передавати менш заможним.

×