Директор Центру соціологічних і політичних досліджень "Пента" Андрій Єрмолаєв, 39 років, вважає, що для українців незалежність держави — це питання не святкування, а скоріше нового виміру життя.
— Якби запитати, чи змінила ця подія життя громадян, ми отримали б значно більший відсоток позитивних відповідей, — упевнений він. — А от як воно змінилося — то інша справа.
Для значної частини представників старшого покоління незалежність не була священною метою, каже експерт. Тому поява такої дати мало що для них значить.
А працездатні громадяни, які сприйняли незалежність як політичний факт, по-різному прожили ці роки. Суспільство пережило безробіття, епоху бандитизму, пов"язану з первинним накопиченням капіталу, зміну соціальних стандартів. Якщо 20–25 років тому людина ідентифікувала себе як представника радянського середнього класу, а в новій державі опинилася у статусі низькооплачуваної робочої сили, то для неї День Незалежності не буде культовим святом.
— Бідні й низькооплачувані переважають у нас прошарок середнього класу, не кажучи вже про багатих, — каже Андрій Єрмолаєв. — Ставлення до цієї дати зміниться лише тоді, коли для більшості українців їхнє життя з року в рік супроводжуватиметься позитивними змінами стандартів, доходів, соціального статусу і престижу держави.
Коментарі