Внутрішня політика
— Команді Віктора Януковича вдалося закласти підвалини нового політичного режиму, — вважає 51-річний Володимир Фесенко, керівник Центру політичних досліджень "Пента". — Де-юре країна залишається парламентсько-президентською, але де-факто формується режим президентсько-парламентський.
Янукович активно і швидко будує вертикаль виконавчої влади. Він призначає людей на посади за принципом стримування противаг і квотності. Але не стільки партійної, скільки приналежності до різних груп — Ахметова, "РосУкрЕнерго", інших. Це може призвести до конфлікту інтересів між різними віце-прем"єрами. До того ж партнери Партії регіонів по коаліції наполягають на збереженні парламентсько-президентської системи. Інакше їх просто викинуть із влади.
Янукович виявився неочікувано працьовитим. Він наполегливо впливає на формування влади під себе, а не насолоджується нею. При цьому не зважає як на політичні, так і на правові реалії. Цим певною мірою повторює досвід Леоніда Кучми: кадрів бракує — повертає на посади колишніх. За такого консервативного чиновницького апарату його команді навряд чи вдасться швидко провести реформи. Але часу на прораховування всіх ризиків у Януковича немає.
Економіка
— Влада виглядає більш-менш монолітною, — каже економіст 65-річний Віктор Лисицький. — Перехід Адміністрації президента й уряду в прагматичний режим співпраці поступово укріплює гривню, загроза дефолту відсунута. Хоча називати це величезним досягненням особисто Януковича або Азарова не можна, бо поліпшується ситуація в цілому, відбувається пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності.
Мені імпонує заява віце-прем"єра Бориса Колеснікова: хлопці, не валяйте дурака — або починаєте працювати на всіх рівнях, або на ваші місця прийдуть інші й залишитеся без шматка хліба. Влада готова повністю прибрати все під свій контроль.
Зовнішня політика
— Янукович перебуває під впливом парадигми мислення своєї команди. А ці люди мислять категоріями, можливо, навіть позаминулого століття, — каже експерт із міжнародних відносин 37-річний Олександр Сушко. — Висловлювання Януковича дають підстави вважати, що країна вкотре не має осмисленої стратегії зовнішньої політики.
Візити президента до Брюсселя та Москви засвідчили, що він говорить за кордоном те, що від нього хочуть почути. Не надто замислюється, чи ці заяви не суперечливі й чи їх реально виконати. Ця традиція роками нищила репутацію України. До нас почали ставитись як до країни, керівники якої не відповідають за свої слова. За кордоном не розуміють, чи ми зараз збираємося підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом, чи зондуємо ґрунт для підписання Митного союзу з Росією. Ці питання є абсолютно несумісними.
Гуманітарна політика
— Перший місяць — це просто підготовча робота, гуманітарних реформами наразі й не пахне, — каже правозахисник 63-річний Семен Глузман. — Галузь у стагнації, рішучих людей, готових пожертвувати своєю кар"єрою, щоби врятувати країну, немає. Влада радикально міняє кадри і повторює всі помилки попередників. Розставляти скрізь своїх — наступати на ті самі граблі. У цивілізованій країні потрібно враховувати ще й компетентність людей.
Призначення в гуманітарний блок таких одіозних постатей, як Дмитро Табачник або Володимир Семиноженко, важко зрозуміти. Припускаю, щодо них спрацював синдром особистої вірності. Але навіщо було дратувати іншу частину країни призначенням і подальшими заявами щодо змін умов зовнішнього тестування?
У Міністерстві охороні здоров"я, крім прізвищ міністрів і замів, змін мало. Політику цього міністерства, зрештою, зумовлює не міністр, а його команда, заступники. І коли бачиш, яких заступників призначають, часто аж страх бере. Якщо вони просто зараз візьмуться запроваджувати страхову медицину, не реформуючи галузь загалом, то просто знищать поняття страхової медицини і розчарують людей.
П"ять помилок Віктора Януковича за час роботи президентом виділив у публікації в газеті "Волл стріт джорнал" американський історик, професор політології Олександр Мотиль.
1. Порушив Конституцію, змінивши правила формування правлячої коаліції.
2. Призначив главою уряду соратника Миколу Азарова — затятого бюрократа, чиє прізвище є синонімом урядової корупції й ворожості до малого бізнесу.
3. Кабмін роздули до 29 міністрів, що унеможливлює прийняття ефективних рішень. А Комітет економічних реформ із 24 членів перетвориться на дискусійний гурток.
4. Призначив господарників радянського штибу керувати економікою. Міністерство економіки очолив Василь Цушко, Міністерство фінансів — Федір Ярошенко.
5. Призначення міністром освіти Дмитра Табачника, який відзначився шовіністичними поглядами.
2 
1
Коментарі
13