В Україні точиться відверта боротьба за посаду прем"єр-міністра. Сьогодні між "Нашою Україною" та БЮТ. Потім, можливо, "нашоукраїнці" шукатимуть компромісу з Партією регіонів. При цьому шанси на прем"єрство Юлії Тимошенко та Віктора Януковича виглядають досить ілюзорними. Очевидно, рано чи пізно політики шукатимуть якусь третю силу.
Якими рисами має бути наділений наступний глава уряду, аби бути і компромісною фігурою для політикуму, і відповідати запитам і потребам суспільства водночас? Очевидно, він не має викликати сильної алергії у населення на сході чи заході. При цьому повинен бути гарним економістом й управлінцем — щоб упоратися з економічними проблемами, які сьогодні існують.
— Потрібна така людина, яка б найкращим чином справлялася зі своїми професійними обов"язками. І не породила при цьому нових конфліктів, — вважає президент Київського міжнародного інститут соціології Валерій Хмелько, 67 років. — Зараз людей найбільше турбує покращення рівня життя, зростання економіки.
У принципі, очолити уряд могла б і людина з яскраво вираженою партійною належністю. Але професійні якості в цьому випадку стають ще важливішими. Бо якби прем"єр зміг швидко навести лад у країні й покращити життя людей, політика відійшла б на другий план. Це засвідчує протилежний приклад — після помаранчевої революції та початку президентства Віктора Ющенка економічна ситуація погіршилася. Принаймні, життя людей не покращилося так, як цього очікували. Головним чином через це президент і пропрезидентська "Наша Україна" так і не отримали визнання у східних та південних областях. Партія регіонів будувала ж свою виборчу кампанію переважно на жорсткій критиці економічного курсу нової влади — і досягла успіху.
Втім, сьогодні більше мовиться про те, що майбутнім прем"єром може стати зовсім неочікувана й не залучена до великої політики постать. Як приклад наводять нинішнього міністра економіки, безпартійного Арсена Яценюка.
— Про нього достатньо серйозно говорять в інтелектуальних елітах та в експертному середовищі, — підтверджує голова правління Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, 36 років.
Цілком очевидно, що молодий і успішний мільйонер Яценюк за наявності досвідченої команди міг би стати тією самою компромісною фігурою. Проте для сучасної України прем"єр мусить бути ще й людиною вольовою. Чи володіє цією якістю той-таки Яценюк, поки що невідомо.
Твердої руки вимагає схід, патріотизму і моральності — захід
В ідеалі за стилем керівництва майбутній український прем"єр мав би бути золотою серединою між людиною з "твердою рукою", здатною втілити у життя гасло "Бандитам — тюрми", і людиною-інтелігентом — високоморальним, патріотичним та порядним. Можливо, саме такому прем"єрові буде цілком до снаги забезпечити єдність заходу та сходу. "Твердої руки" традиційно вимагає Східна Україна, а патріотизм і моральність є важливими для Західної. Отож прем"єр, який володіє такими якостями, цілком може стати справді народним. При цьому його ставлення до запровадження другої державної мови чи погляди на зовнішню політику будуть для людей другорядними.
— Можливо, найкраще було б мати "сильного" прем"єра — але водночас і потужні важелі його стримування, — говорить Олесь Доній. — Для того, щоб убезпечитися від необачних кроків.
Проте політолог стверджує, що сьогодні державі потрібно від прем"єра не зовсім те, чого очікує від нього суспільство.
— З одного боку, для України необхідне системне реформування. Це означає певні непопулярні кроки в соціально-економічній сфері, — каже він. — Прем"єр також повинен знаходити в собі сили йти на компроміси в умовах культурно-мовного та політичного тертя. Та суспільство чекає насамперед харизматичну особу. Не обов"язково дієвого, але лідера симпатій.
Тому й обирають люди владу поки що за принципом "подобається — не подобається", каже Олесь Доній. За його словами, вимагати від політиків високого рівня професіоналізму наше суспільство ще не готове. Тому й самі партії розглядають посаду прем"єра лише як спосіб задоволення вузькопартійних, а не державних інтересів. І це велика проблема.
3 
1
Коментарі