Влада й опозиція активно використовують дані статистики. Одні для того, щоб похвалитися значними досягненнями. Інші — вказати на великі проблеми. Причому оперують одними й тими ж цифрами. Що ж відбувається насправді?
Візьмемо, наприклад, валовий внутрішній продукт (ВВП). Як відомо, це сума вартості виготовлених товарів та наданих послуг. Міністр економіки Володимир Макуха та деякі інші члени правлячої коаліції кажуть про щомісячне прискорення реального, тобто скоригованого на інфляцію, ВВП. І справді — якщо за січень–червень його зростання становило 5%, то за 10 місяців — цілих 6,5%.
На перший погляд — прискорення очевидне. Водночас, якщо порівнювати не весь період з початку року, а лише місяць до відповідного місяця минулого року, то прискорення нема. У червні 2006-го ВВП порівняно з червнем 2005-го зріс на 9,3%. У липні ця цифра становила 7,7%, у серпні–вересні знижувалася, а в жовтні підскочила до 9%. Тобто можна стверджувати: нинішній уряд отримав у спадок економіку, що досить швидко зростала. А тепер лише підтримує, і то не завжди, той високий темп.
Заслуг ані в цього, ані в попереднього уряду у зростанні ВВП немає
Якщо говорити про заслуги, то їх ані в цього, ані в попереднього уряду у зростанні ВВП немає. Просто ціни на метали на світовому ринку з кінця минулого року зросли на 6% — тоді як за 2005-й упали на 11%. В українському експорті метали становлять понад 30%, а експорт, у свою чергу — майже половину ВВП.
Саме стрибок цін на метали був отим "економічним дивом" минулого урядування Віктора Януковича. Тоді світові ціни за два роки зросли на 75%! 2003-го це дозволило Україні досягти швидкого економічного зростання, незважаючи на неврожай. До речі, 2004-го цей неврожай дозволив заявляти про збільшення збору зернових на 19,5%. Просто порівнювали з дуже невдалим для сільгоспвиробників роком.
Не менш цікавим є розвиток будівництва. 2004 року його ріст був солідним — на 18,4%. Відбулося це завдяки державним проектам — добудові двох блоків Рівненської АЕС, будівництву автобану Київ–Одеса, двох мостів через Дніпро, що їх будували "Укрзалізниця" та Київська держадміністрація. Матеріали витрачено, будівельникам заплачено — отже, статистичне зростання це дало. Але який результат? Дороги Київ–Одеса немає. Нові блоки АЕС не можуть працювати на повну потужність, бо на це не розрахована мережа. Обидва мости так і не закінчено. Тож зростання це значною мірою лише на папері, бо реальних результатів воно не дало.
Зворотна ситуація була 2005-го. Боротьба зі схемами і штучними посередниками призвела до падіння в оптовій торгівлі, а вона становить біля 80% усієї доданої вартості в секторі торгівлі. Реально та боротьба означала зменшення корупції та поліпшення ситуації. Але з точки зору статистики, сектор торгівлі, навіть незважаючи на значний внутрішній попит, не зріс, а впав на 9,8%.
Статистика нібито знає все. Але треба знати, як правильно оцінити саму статистику.
Коментарі