— В Арсенія Яценюка була категорична позиція з багатьох принципових питань. Протидія Росії, енергетична незалежність, національна безпека та оборона, макроекономічна стабілізація. Державу треба було врятувати від колапсу, витягнути з прірви. І, звичайно, Яценюк становив і продовжує становити головну загрозу для Кремля, — говорить дипломат 41-річний Данило Лубківський в інтерв'ю виданню "Цензор. нет".
— Яценюк — лідер політичної партії "Народний фронт", яка має другу за кількістю фракцію в парламенті. Найбільш згуртована, ідеологічно цілісна, вона втримує коаліцію, — продовжує Лубківський. — Фракція стала опорою всіх непопулярних і складних реформаторських зусиль. І тому розколоти її, скомпрометувати цю роботу — задача для зацікавлених у провалі України. Найбільш брутально й зухвало компрометують саме Яценюка. Це доказ, що фракція йде правильним шляхом.
Усі пам'ятають обставини відставки уряду Арсенія Петровича та її фактичну безпричинність. Водночас поведінка "Народного фронту" і його лідера після відставки кардинально відрізняється від відносин періоду 2005–2006 років. Це — спроба іншого типу мислення й політичної культури. Яценюк намагається втримати коаліцію, допомогти партнерам по ній та уряду. Також обстоює інтереси України за кордоном. Цю роботу колишні прем'єр-міністри або урядовці високого рангу досі не виконували.
Це викликає алергію в противників України. Яценюк говорить прямо в очі всьому світу: Росія — агресор, брутальний порушник міжнародного права й цивілізованих міжнародних відносин. Клептократичний режим ФСБ, який очолює злочинець Путін, становить загрозу для світового порядку.
Уявімо, що нинішня коаліція розвалилася і завтра відбудуться дострокові парламентські вибори. Наступна Верховна Рада мала б до восьми фракцій, виходячи із соціологічних опитувань. Це — недоговороздатний парламент. Він навряд чи зможе сформувати коаліцію й Кабмін. А якщо зробить це, то уряд буде слабким. У державі зі слабким парламентом та урядом неминуче слабкий і президент. Отримуємо вразливі, неефективні інститути влади. Країна скочується в популізм, а за ним — інфляція, падіння та нівелювання всього зробленого за три роки. У підсумку — чергова руїна.
Революція гідності відбулася 2014 року, коли була активна позиція Сполучених Штатів, сильний Євросоюз, масштабна підтримка на захист України. А 2017-го у світі все може докорінно змінитися. Зустрічі Яценюка із закордонними лідерами в цьому контексті — вкрай важливі.
Коментарі