— Те, що відбувається з судовою реформою — зрада зі зрад. Ми припинили роботу не для того, щоб усунутися від процесу. Навпаки — прагнемо якось вплинути на ситуацію, — каже 26-річна Галина Чижик, координатор органу судоустрою Громадська рада доброчесності.
Ця установа створена з 20 громадських активістів. Її завдання — оцінювати суддів і кандидатів на посади за критеріями доброчесності та професійності. Свої висновки про невідповідність працівників Феміди вимогам надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Та ухвалює остаточне рішення.
За законом 2016 року "Про Вищу раду правосуддя" негативний висновок ради Вища комісія може відхилити. Для цього потрібно 11 із 16 голосів її членів. У протилежному випадку кандидат на посаду припиняє участь у конкурсі. Діючий суддя — звільняється. Члени Ради доброчесності проаналізували 380 кандидатур і надали 134 негативні висновки. Більшу частину з них, а саме 76 — комісія відхилила. Зокрема, амністувала суддів, які брали участь у розправах над учасниками Майдану. Тобто ввела норму, що дозволяє ігнорувати висновки Громадської ради про свавільні судові рішення, якщо суддів не притягли до відповідальності. А 85% суддів Майдану досі не покарані.
— Працюємо, щоб сісти за стіл переговорів із владою, — каже Галина Чижик. — Відбуваються дивні події. Комісія продовжила роботу без Ради доброчесності. Хоч усі розуміють — без схвалення представників громадськості результати атестації суддів не матимуть довіри суспільства. Члени комісії й адміністрація президента чудово усвідомлюють ризики. Інша справа — чи розуміють вони можливі наслідки?
Що треба змінити, щоб Рада доброчесності мала реальний вплив?
— Її створення й надання можливості брати участь у процесі — це вже з точки зору влади велика поступка суспільству. Ми вірили, що комісія не закриватиме очі на наші висновки. Треба змінювати склад органів, які приймають рішення. А саме Вищої кваліфікаційної комісії і Вищої ради правосуддя. Потрібно, щоб там були авторитетні представники громадськості. У Вищій кваліфікаційній комісії половина складу — судді, яких туди делегували самі ж судді. Очевидно, цей орган нікого не звільнятиме й не змінюватиме старі порядки. Ключове завдання зараз — очистити суди від негідників, замінити їх порядними людьми, які дбають про свою репутацію.
Назвіть приклади з недобропорядними суддями.
— У новому Верховному суді кожен четвертий — недоброчесний. Наприклад, Богдан Львов, який очолив Конституційний господарський суд і став заступником голови Верховного суду. Фігурує у двох кримінальних провадженнях за обвинуваченням у шахрайстві.
Відповідно до матеріалів прокуратури та слідства, член Вищої ради правосуддя Павло Гречківський брав гроші нібито для того, щоб передавати їх Богданові Львову. Громадська рада про це говорила. Прямо на співбесіді Львов задекларував дорогі годинники. Один коштує щонайменше 10 тисяч доларів. Розповідав, що купив їх за кордоном. На запитання, чи платив мито під час ввезення їх в Україну, сказав — не пам'ятає. Хоча був зобов'язаний задекларувати це як цінне нерухоме майно.
Суддя Верховного суду Ольга Степак мешкає в маєтку свекрухи, яка все життя продавала ягоди. На питання, звідки гроші на такий будинок, відповіла: "Не знаю". Водночас намагалася приватизувати службове житло. Проти неї розпочате кримінальне провадження.
Чи є позитивні моменти в судовій реформі?
— Обрали Верховний суд. 50 відсотків суддів — нові, решта — люди, до яких є багато претензій. Намагаюся побачити позитивні зміни, але не виходить. Система опирається всіма силами. Ми вимагаємо звільнити суддів Майдану. Нам відповідають, що і так мало служителів закону. Але треба, щоб ними були чесні люди.
8 
35413
Коментарі