Волинський депутат домагається вживання слів "пан" і "пані"

Авторка допису, яка зауважила це питання, - журналістка "Волинського інформаційного порталу". 

На сайті міськради дійсно така тема є однією з питань порядку денного:

140. Про впровадження шанобливого звернення у місті Луцьку. Доповідає: Пекарський Аскольд Геогійович – депутат міської ради.

 

Привернути увагу до цього питання мене підштовхнув випадок, коли на весіллі мого товариша до мене і моїх ровесників україномовна обслуга ресторану зверталася словами "мужчіна" і "дєвушка". На зауваження, що є трохи солідніші форми, ці працівники відреагували навіть трохи зверхньо.

Це стало останньою краплею. Перед депутатами розкажу, що "пан" і "пані" не є польськими словами, як нас довго переконували росіяни. Це загальнослов'янські звертання, які століттями властиві українцям такою самою мірою, як багатьом іншим слов'янським народам, включно з білорусами.

Дехто, особливо на сході, пробує жартувати: "Та я не пан вам, що ви мене так називаєте?". На жаль, ці люди досі не позбулися радянської свідомості - так і не зрозуміли, що приставка "пане" якраз урівнює й ушляхетнює, а не вивищує когось над кимось.

Хочу, щоби в офіційних письмових документах, депутатських зверненнях починали потроху вживати перед іменем букву "п.". Можливо, це правило етикету варто вписати в кодекс держслужбовця й інші документи, що регулюють діяльність офіційних осіб.

Також постараюся, щоб про різні українські форми звертання - "любий друже", "панове", "шановні гості" тощо - розповідали дітям у наших школах.

 

×