четвер, 09 грудня 2010 18:51

"Жити немає за шо, то доводиться їсти безкоштовні обіди"

Автор: фото: Сергій РАДЧЕНКО
  Звенигородчанка Тетяна Кроль насипає борщ пенсіонерці, яка постійно ходить їсти безкоштовні обіди
Звенигородчанка Тетяна Кроль насипає борщ пенсіонерці, яка постійно ходить їсти безкоштовні обіди

У неділю об 11.30 біля базару у Звенигородці дві жінки розстеляють на бордюрах скатертину, дістають хліб і серветки. Ставлять термоси з гарячою їжею.

За 15 хв. до них підходять двоє чоловіків років 40 і літня жінка. 60-річна Тетяна Кроль насипає їм у пластикові миски борщ. Ті швидко виїдають. На друге отримують ячну кашу. Випивають по склянці чаю. Дякують і йдуть.

— Один із цих чоловіків їсть у нас уперше. Він інвалід по слуху, — каже Валентина Письменна, 46 років, керівник громадської організації "Сяйво родини". Вона діє при християнській церкві "Назарет". — Але його тітка їсть у нас постоянно. Може, то вона й порекомендувала. У нас усе вкусно. У меню каші, борщі, супи. Даємо іноді голубці, пельмені.

До 12.00 безкоштовним обідом пригощаються ще п'ятеро.

— Годуємо щонеділі. Сьогодні мало народу, — говорить Письменна. — Холодно, сніг. Люди, мабуть, подумали, що ми не приїдемо.

О 13.00 підходить жінка в літах. Просить насипати борщу.

— Їм тут уже більше місяця, — розказує 78-річна Ніна Олександрівна. Прізвища не називає. Мовляв, соромно. — Жити немає за шо, то доводиться їсти безкоштовні обіди.

Їй пропонують узяти борщу із собою додому. Та погоджується, дає півлітрову банку. Одразу після неї підходить 81-річна Клавдія Панченко.

— Важко приходиться з теперішніми цінами, — каже. — Пенсію отримую, як і всі баби. Якби не чоловікові медалі, вообше було би погано.

Біля термосів стоїть скринька для пожертв. Люди, які іноді підходять поцікавитися, кидають туди дріб'язок.

— Дуже мало збираємо. Найчастіше гривень 20, — розповідає Тетяна Кроль. — А обіди коштують гривень 100. Я їх сама варю. Виручають церковні пожертви. Дають хто скільки може. Місцева ж влада ще нічого не зробила, аби допомогти нам. Хоча погоджуються, що це добра справа. Маємо лише дозвіл міського голови на проведення виїзного харчування. Перед виборами наперебій обіцяли помогти. Після — тиша. У планах — відкрити безкоштовну столову для нужденних. Але треба приміщення.

На дні термосів лишається трохи їжі. Жінки починають збиратися. У скриньку для пожертв наскладали 4,6 грн.

Зараз ви читаєте новину «"Жити немає за шо, то доводиться їсти безкоштовні обіди"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути