— Останні роки чисельність звірини постійно зростає, — каже спеціаліст управління лісового господарства Черкащини 29-річний Володимир Рибалка. — Найбільша заслуга в цьому приватних мисливських господарств. Маючи невелику площу, вони збільшують кількість дикого звіра. Натомість громадські організації товариства мисливців і рибалок на великих площах мають мало дичини. Найбільше диких тварин у лісистих Канівському, Черкаському й Чигиринському районах. Найменше — у степових Уманському, Жашківському, Христинівському.
Чи багато великих звірів?
— Лось — як домашня корова, майже ручний. Нікого в лісі не боїться. Браконьєри підходять до нього і стріляють впритул. Тому чисельність важко відновлюється. А от популяція плямистого оленя не просто зросла, а подвоїлася. Частина із них перебуває у вольєрах приватних мисливських господарств. Однак довго так тривати не буде. Якщо чисельність тварин у вольєрі суттєво перевищена, вони починають хворіти й битися. Із часом власники відпускають їх на волю. Більший за плямистого оленя інший його родич — олень благородний, або європейський. На Черкащині їх уже понад 70. Найбільше серед копитних — козуль і диких кабанів.
Як із хутровими звірами?
— Зайців налічується 45 780. 2004 року було на тисячу більше. Чисельність зайців зменшується в усій Україні. Укорочують їм віку лисиці, яких багато, браконьєри та фермери, що обробляють хімією поля та випалюють стерню тоді, коли росте молодняк.
Вовки в області водяться?
— Фактично, вовка в нас немає взагалі. Час від часу вони набігають із Полтавської та Кіровоградської областей. Надовго не затримуються. Ось зараз офіційно в області троє вовків. Проте є інша небезпека — вовко-собаки. Це, коли вовки схрещуються з домашніми собаками. Такі випадки найчастіше трапляються в заплавах річки Сули в Чорнобаївському районі. Тварини небезпечніші за вовків, бо хоробріші й нахабніші.
Пернатої дичини вистачає?
— Кількість пернатих зростає. Однак і тут є небезпечні тенденції. На Дніпрі стало менше качки, а гуси змінили свої міграційні шляхи й менше літають над Чорнобаївським районом. Мабуть, це пов'язано зі зміною форми обробітку землі. На подисковані поля гуси не сідають, бо їм там їсти нічого. Тому останні роки законом заборонене весняне полювання на перелітних гусей. Полюємо восени на тих, які тут живуть.
1 
1
Коментарі