Черкаска 20-річна Вікторія Орел півтора року тому захопилася варінням мила.
— В інтернеті натрапила на картинку домашнього мила. Почала шукати інформацію, як його робити. Уже не уявляю свого життя без цього. Приходжу додому із занять о третій-четвертій годині, щось їм, учу домашнє завдання, й десь із 19.00 до 24.00 у мене — час миловаріння.
Зустрічаємося в четвер на зупинці по вул. Сумгаїтській. Вікторія одягнена у білу футболку й блакитні джинси.
— Ходімо до магазину. Треба ще соняшникової олії докупити, бо закінчилась. Я живу в двокімнатній квартирі з батьками. Зараз мама дома, а папа ще не прийшов. Кухня в нас проста — а-ля СРСР. Так що ти не лякайся.
Заходимо до помешкання, Вікторія біжить переодягатися.
— Одягаю інші речі, бо працюю з речовинами, які можуть зіпсувати одяг, — виходить у червоній майці та білих шортах. Несе зелений пакуночок. — Це тобі подарунок — мило-скраб.
На кухні стіл заставлений склянками й баночками.
— Я тут усе підготувала, щоб тобі показати. Усі інгредієнти замовляю в черкаській "Медтехніці", — надіває гумові рукавички. — Працюю з лугом. Коли попадає на шкіру, так пече, наче оси кусають. Рецепт складаю по мильному калькулятору — це спеціальна комп'ютерна програма, яка вираховує, скільки чого треба взяти.
На водяній бані у старій каструлі розігріває олію. Одягає маску і відміряє потрібну кількість сухого лугу.
— Бачиш, що луг зробив? — показує дерев'яну лопатку, роз'їдену хімічною речовиною. Бере воду, луг і йде до ванної. На раковині три мильниці із домашнім милом різного виду. Відкручує воду.
— Якщо луг раптом почне кипіти, то треба негайно його остудити холодною водою.
Після того як рідина стала однорідною, Вікторія повертається на кухню і змішує луг із розтопленою олією, бере блендер.
— Купила найдешевший. А навіщо дорогий, якщо використовую його лише для того, щоб збивати мило? Ти краще вийди, бо якщо попаде на твою сіру майку, то будуть білі плями.
Коли рідина загусає, черкаска готує водяну баню й біжить по рушник.
— Накриваю, щоб конденсат не скапував у мило.
Дзвонить телефон.
— Так, Оля, готовлю, готовлю. Я, може, пізніше підійду, ближче до 10. Вийдете мене зустрінете, — кладе слухавку. — Я сьогодні на "Ультру" (нічний клуб. — "ГПУ") збираюся. От дівчата й дзвонять. Ти не хочеш?
Заходить на кухню.
— Мило треба варить, доки загусне, — бере білу коротку смужку і вмочує в каструлю, перевіряє рівень кислотності. — Бачиш, темно-синій колір — це 12-й рівень, а треба, щоб був восьмий.
Коли мило набуде густоти гелю, варить його ще 1,5 год. Після цього охолоджує та додає ефірну олію — м'ятну, цитрусові, лавандову. Розливає по формочках. Використовує силіконові, в яких можна пекти й печиво.
— Коли була на виставці, то діти підходили й питали: це пічєнья? А що, можна подумати, бо мило в мене світло-коричневе. Я ж не кидаю ніяких барвників.
4 
1
Коментарі