Кандидат у народні депутати України у мажоритарному окрузі №195 Володимир Зубик, 54 роки, заявив про себе через півтора місяця після початку передвиборної кампанії. Проте не вважає, що це завадить йому перемогти. Говоримо про його плани.
— Навіть за такий короткий час нам є що сказати. А ті, хто почали раніше, — нехай покажуть, що можуть. У мене навіть є такий спортивний азарт — позмагатися з ними щодо того, що вони зробили за цей час. Наговорили, напевно, більше за мене. Я таких завдань не маю. Сподіваюся, в людей уже спала пелена з очей, і вони далекі від того, щоб захоплюватися революційними закликами. Українці налаштовані на реальні результати, на матеріальні здобутки, на те, щоб кожна сім'я щось конкретне відчула. Моя виборча кампанія базуватиметься на реальних справах: я не збираюся ходити й роздарювати букварики, листівочки, пропагандистську мішуру, не хочу бути клоуном. Є небідні кандидати, але вони вдаються до дешевих пропагандистський трюків. Я прийду в кожне село і залишу мінімум 5 тисяч доларів. Це будуть конкретні речі, може, ремонт, дитячий майданчик, якийсь додатковий маршрут.
Чому вирішили балотуватися у Черкаській області?
— Мої структури рік працюють на Черкащині. У нас є бажання інвестувати в область понад 100 мільйонів доларів. Тут є агропромислові проекти, які нас цікавлять. Є будівельний бізнес, девелоперські проекти. Ми плануємо купити понад 70 тисяч гектарів землі й не просто провадити там агробізнес, а налагодити переробну галузь. Маю гуманітарний проект. Мова йде про кадри. Мої колеги-будівельники вдаються до напівлегальних схем — завозять сюди китайців, індійців. Це не дуже правильно, і не завжди кваліфіковані кадри звідти йдуть. Для втілення моєї унікальної концепції будівництва, яку я почав півтора року тому, потрібні мінімум півтори-дві тисячі висококваліфікованих мулярів, плиточників і столярів. От мій гуманітарний проект полягає в тому, що у профтехучилищах я запроваджую ще один курс, матеріально його посилюю — як надбавками для педагогів, так і виділенням стипендій учням, які після завершення підуть працювати у компанію "Інтегралбуд".
Що корисного ви зробили як депутат Верховної Ради?
— Є нерозуміння того, хто має сидіти в парламенті. Навіщо парламент? Щоб збурювати революційні настрої? Парламент — це господарка. Там повинні сидіти люди, які розуміються на господарчих справах, а не ті, хто вміє дудіти в дудку і тупати ногами, як це роблять опозиційні партії. По будівельній галузі 2010 року парламент прийняв закон, який дуже серйозно реформував цей сектор економіки. Створили дозвільну систему "одного вікна", зменшили податок до конкретної фіксованої цифри — 4 відсотки. Це дало можливість знизити ціни, бо якщо раніше ця галузь була дуже обмежена й туди могли зайти наближені до влади люди, то зараз відбулася лібералізація цього сектору економіки. Це дуже вигідний бізнес, бо ніде на вкладений долар не можна отримувати 80 відсотків річних. Зросла конкуренція. Хіба тим політикам, які проповідують ідеологію, спало б на думку щось подібне? У парламенті я й надалі працюватиму над земельним законодавством, щоб зняти мораторій на землю, довести до досконалості закони в будівельній галузі, де ми досягли значних успіхів.
Чому хочете зняти мораторій на землю? Усі виступають проти.
— Земельне питання перебріхане й перекручене. 20 років тому оголосили ринкову економіку, відмовилися від централізованої командної системи. То чому ж земля не стала предметом купівлі-продажу? Чому селянин, який дає пай в оренду, дістає 400 гривень на рік? Чому він не отримає 40 тисяч на рік? Це ціна, яку людина отримувала б на кінець вирішення земельного питання. Що відбулося б? Зайшли б серйозні компанії, стратегічні інвестори, як з Азії, так і Європи. І повірте, конкуренція зразу зросла б. Це означає, що для селянина вартість землі збільшилася б. Запитайте моїх опонентів — комуністів, "Батьківщини" — чи є в них щось подібне на меті? Парламент повинен приймати господарські закони, ті, які знімають бар'єри для економіки й бізнесу. Ніхто не буде вкладати серйозні кошти в землю, залучати агрохімію, якщо чітко не визначена форма власності. Зараз земля напівлюдська, напівдержавна — з нею нічого не можна робити. Мене постійно запитують серйозні інвестори з-за кордону: коли у вас в Україні вже щось зміниться? Земля — це наш скарб, але опоненти чомусь перекручують, мовляв, це наш основний скарб, тому його треба берегти, заховати у погріб і нікому не показувати. Абсурд.
Як новий земельний закон вплине на життя селян?
— Ви навіть не уявляєте, як зміниться рівень матеріальної культури, естетичної культури. Навіть у місті. Зараз по селах нещасні халупки роздовбані, дороги всі у вибоїнах. Коли селянин буде заробляти в десятки разів більше, то, напевно, громада подбає і про дороги, тому що всі куплять собі такі машини, якими шкода буде їздити по ямах. Можу навести приклад Києва: київська земля в сільській місцевості не цікава з точки зору купити і займатися аграрним бізнесом. Багато кому вона потрібна для побудови дачі. Земля отримала серйозну ціну, люди з навколишніх сіл дістали можливість дорого її продати. У кожному дворі тепер мінімум одна машина, халупи, які були, поваляли й там збудували класні котеджі та дороги.
Що має робити держава, щоб суспільство успішно розвивалося?
— Вона не повинна приймати ніяких програм. А має опікуватися зовнішньою політикою, частково обороною, охороною порядку, і все — решту треба віддати бізнесу й не заважати. Держава не може собі дозволити реалізувати якусь програму, тому що будь-яка програма вимагає серйозних грошей. Держава їх має? Ні.
Виховує п'ятьох дітей
Володимир Зубик народився у Львові. Закінчив Львівський торговельно-економічний інститут, за фахом інженер-економіст. Два роки служив у військово-морському флоті.
Опісля працював бухгалтером, ревізором. Був директором кількох підприємств. Заснував бізнес. Зараз є власником двох компаній. Одна з них — будівельна "Інтегралбуд".
— За п'ять років у Західній Україні ми звели 520 тисяч квадратних метрів житла. Недавно почали будівництво у Києві. Під розбудовою чотири райони. У планах — серйозний проект, на 100 гектарах побудувати житло, унікальне за його вартістю — 6400 гривень за квадратний метр, — розповідає Володимир Зубик.
Двічі був обраний народним депутатом України — п'ятого і шостого скликань. У Києві два роки тому завершив спорудження храму преподобного Агапита Печерського, звів гуртожиток для паломників при Феофанському монастирі.
Майстер спорту із дзюдо, щодня бігає.
Одружений. Виховує чотирьох дочок і сина.
Що зробить для округу
1.Будівництво. На Черкащині розпочне унікальні будівничі проекти, аналогів яким немає в Україні. Це зведення квартир, які відразу після оздоблення придатні для життя: з внутрішнім ремонтом, убудованою кухнею, сантехнікою.
2.Подолання безробіття. У регіоні започаткує спеціалізовані професійно-технічні заклади для підготовки кадрів у галузі будівництва. Створить належні умови для навчання, випускників забезпечу робочими місцями на своїх будівельних майданчиках.
3. Газифікація. У всіх селах Черкащини сприятиме проведенню газу. Людина, що працює на землі, повинна мати комфортні умови життя.
4. Переробна промисловість. Маючи найкращі урожаї в Україні, ми повинні вміти їх зберігати і переробляти. У планах — зведення новітніх елеваторів, овоче- та фруктосховищ, консервних заводів.
5. Інвестиції — шлях розвитку економіки. Сприятиме входженню в регіон інвестицій різного напрямку. Для чого, в свою чергу, потрібно завершити ремонт та будівництво доріг, облаштувати залізничні переїзди, розвинути транспортну систему. Готовий подолати всі ці проблеми разом із вами.
2 
1
Коментарі
2