"Томенко з Гресем хоронять черкаську опозицію"

 

Із 64-річним Віталієм Поляхом, кандидатом по мажоритарному округу №197, зустрічаємося в його виборчому штабі. У приміщенні на столах лежать плакати Юлії Тимошенко. Віталій Полях є депутатом Черкаської обласної ради, членом фракції "Батьківщина".

— Я б ніколи не зміг осквернити честь Юлії Володимирівни, — каже Віталій Іванович. — У мене совісті б не вистачило приліпити себе на плакат трирічної давності із фотографією Юлії Володимирівни, так як це зробив Даценко, який роками з командою Ющенка. Це команда, яка обливала брудом Юлю, Яценюка та інших. Я сьогодні йду самовисуванцем, але з девізом "Юлі — волю, демократії — перемогу". І мені прикро, коли після відданої багаторічної роботи на користь партії "Батьківщина" нам говорять, що ми пристосувалися до Юлії Володимирівни. Це звучить надзвичайно образливо.

Як ви оцінюєте кандидатів від Об'єднаної опозиції?

— Об'єднаної опозиції як такої в Черкаській області немає, є аморфне утворення. Просто пристосувалися до опозиції. Так сталося тому, що керівництво обласної партійної організації не бачило необхідності об'єктивно і професійно підійти до підбору кандидатів по округах, як вимагала партія, Юлія Володимирівна на з'їзді. Перш за все — це праймеріз активістів "Батьківщини" й опозиційних партій — "Фронту змін" і "Свободи". Томенко просто взяв і витягнув із кишені необхідний список кандидатів. Сьогодні за бортом лишилися лідери черкаської "Батьківщини", які по мажоритарних округах пройшли до обласної ради — Світлана Трофімова, Валентин Хижняк, Олександр Лупашко, Валентина Коваленко. А Томенко вбачав тільки свій інтерес: як своїх пропхнути і від цього мати дивіденди. На сьогодні вибори — це великий бізнес для наших вождів Бондаренка, Греся і Томенка. Аналізуючи їхні дії, можна зробити висновки, що вони не зацікавлені в перемозі "Батьківщини". Таке відчуття, що вони хочуть, щоб Юля сиділа ще довго, і щоб якнайшвидше попасти до Верховної Ради зі своїми далеко не опозиційними й не відданими Тимошенко людьми.

Чому ви вважаєте, що вибір кандидатів був нечесним?

— Тому що нам не потрібне нав'язування кандидатів, ми хотіли і вимагали демократичного праймерізу. Я особисто в обласну раду пройшов по округу, а поставили Даценка, який не був навіть депутатом сільської ради і не має ніякого стосунку до партії. Член партії Юрія Костенка, Івана Зайця, які з Ющенком в одній команді хаяли Юлю. І в нього вистачило совісті йти на вибори під прапором Юлії Володимирівни. Як нам говорила довірена особа Даценка, сьогодні він тільки призупинив членство в партії, і його кандидатуру підтримують його керманичі. До речі, він офіційно є помічником депутата Зайця, який до сьогодні в команді Ющенка. Може, через таких пристосуванців Ющенко і створить у Верховній Раді фракцію "Наша Україна". Про яку чесність ще можна говорити? Ми неодноразово зверталися до Бондаренка, щоб організував нам зустріч із Томенком, але отримали відповідь, що не рівень Томенка з нами спілкуватися. Рік тому мене призначили координатором окружної партійної організації. Коли почали формувати список кандидатів, то це вже була путівка на те, що я буду одним із претендентів у кандидати. Я наголошував, що необхідно готувати двох кандидатів від опозиції, щоб потім визначити найбільш рейтингового. Але оскільки тоді ще не було відомо, як поділять округи, то Томенко побачив у Поляху конкурента для Греся. І з того часу почалися інтриги проти мене. Заради того, щоб Володимир Гресь був єдиним опозиційним кандидатом, у Томенка не здригнулася рука перекреслити роботу Золотоніської районної та міської партійних організацій. Гресь далеко не опозиціонер. Із його вуст не те що думки, ми слова опозиційного не чули. І не тільки сьогодні, а й у роки, коли він був при владі. У період президентських виборів Гресь із Томенком працювали не на вибори Юлі, а над створенням блоку Томенка. Ось через таких "патріотів-вождів" наш лідер сидить у в'язниці.

Сьогодні прозвучало, що в Золотоніській міській раді створили фракцію "Батьківщина без Томенка". Що стало передумовою цього?

— Як я вже говорив, і про що каже наша наглядна агітація, наша команда активно працювала на виборах президента 2010 року. Але людям Губського, які в той час керували штабами, це було не вигідно. Нас відсторонили, і Губський призначив свою команду. Результат ми сьогодні бачимо, вибори Юлія Володимирівна програла. Наше почесне місце серед обласних партійних організацій було 3-5 міської і 8-10 районної. На виборах президента — районна організація вилетіла на 19-те місце, міська — на 18-те. Ми стали протестувати й створили громадський штаб підтримки "Президент-2010" паралельно із виборчими штабами БЮТу. Безкоштовно провели таку агітаційну роботу, що значно покращило результат у другому турі виборів. Ми заявили себе як команда, як дієва організація в області. Активно, без допомоги області, працювали в період виборів до місцевих рад, і як результат маємо чисельні депутатські фракції, особливо в міській раді. Відзначилися в період підтримки Юлії Володимирівни на Печерських пагорбах. 15 разів виїжджала команда, виховали свою "бабу Параску", яка на трибуні стояла поряд із Турчиновим і виступала, а за її 20-хвилинну промову весь майдан кричав: "Нова баба Параска". Ніхто не спромігся виступити ні разу, ні наш керманич обласний, Бондаренко, ні так званий єдиний опозиціонер Гресь. І Томенка ми ні разу там не бачили. У перший день, коли ми приїхали до Печерського суду, треба було Турчинову з Томенком не боротися за першість у списках, зібрати не 8-10 тисяч,

а 80-100 тисяч людей на майдан, і всьому депутатському корпусу вийти на площу, на Хрещатик, заблокувавши рух. Вони не зуміли це організувати або не захотіли, мабуть, вигідно, щоб Юля сиділа, і на її бренді заїхати черговий раз до Верховної Ради, тасувати список і виборчі округи. Ми це говорили вголос, не поза спинами, що не сподобалося нашим керманичам. А такі, як Томенко і Гресь, різними шляхами і методами почали нас пресувати, принижувати, ображати нашу гідність, заочно виключати із партії. Як протест міська партійна організація прийняла одноголосне рішення про перейменування депутатської фракції "Батьківщина" у — "Батьківщина без Томенка". А районна — "За Юлю".

Ви є прикладом справжнього опозиціонера?

— Опозиціонер — це не кричати: "Бандити!", "Ганьба!". Хоча інколи треба і це робити. Опозиціонер повинен як критикувати владу, так і підказувати їй. Наприклад, у нас у Золотоноші обласна влада хотіла зняти директора професійно-технічного ліцею, прекрасного спеціаліста і господарника, і все через те, що він був призначений при владі помаранчевих. А він до них причетний так, як я до космосу. На чолі зі мною наша команда депутатів зуміла захистити цю людину. Я постійно відстоюю позицію про виділення земельних паїв для працівників соціальної сфери. Але ні сьогоднішній владі, ні вчора Гресю і Черевку, було не до цього, бо вони більше дбали за свої наділи землі. Я як депутат обласної ради криком кричав, що завод біопалива в Золотоноші не повинен із такими технічними даними ввійти в експлуатацію. І як результат нам спільно з депутатами міської ради від "Батьківщини" вдалося досягти через обласну екологічну комісію та громадське слухання призупинення будівництва цього заводу. Якби він запрацював, то місто б лишилося без води в радіусі на 10 кілометрів — постраждали б і навколишні села Кропивна, Деньги, Коробівка, Новодмитрівка, а над Золотоношею був би "туманний Альбіон". Боровся, а не ждав 30-40 відсотків відкатів за виділення води, землі, як це робили наші опозиційні друзі. Так хто ж із нас опозиціонер, хто пристосувався? Гресь, Даценко чи Полях?

Яку виборчу ситуацію спостерігаєте в окрузі?

— Усе непередбачувано. Ми працюємо активно, бо не звозимо виборців, а йдемо до них. Сьогодні є два провладні кандидати — Губський і Корж. Під брендом УДАРу як опозиційний кандидат іде Філіпенко, який ні разу не тільки опозиційної, а ніякої роботи не проявив в обласній раді, даже не виступив за два роки. Як він буде своїх виборців захищати у Верховній Раді? Не зрозуміла позиція Даценка, люди якого застосовують проти мене чорний піар, нав'язують виборцю думку, що я примазався, пристосувався до Юлі, що я працюю на "Регіони", що я технічний кандидат. Сьогодні мою агітацію його команда зриває. А я як був, так і залишаюся опозиційним по життю. У радянські часи, усупереч рішенню Комуністичної партії, на демократичних засадах був обраний першим секретарем райкому партії. Також наперекір партії я пішов на вибори до Верховної Ради і я їх виграв. Ще працюючи в апараті президента Кучми, Кравчука, коли я побачив, що Кучма створює державу латиноамериканського напрямку, де 1 відсоток багатих, а 99 — бідних, я покинув цю команду і пішов як опозиціонер на вибори до Верховної Ради 1998-го із закликом: "Досить красти і ділить! Дайте людям заробить!". Це треба бути великим патріотом, щоб таке зробити. А зараз, так звані опозиціонери кричать "Бандити!" і в будку ховаються, як Бровко. Опозиційність — не тільки волати, критикувати, а й щось робити, творити і при сьогоднішній владі, перш за все, пропонувати заходи поліпшення життя для народу, що я повсякденно і намагаюся робити.

×