Двоповерховий будинок Таланенків розташований на околиці міста Кам"янка, на вул. Будьонного. У дворі з лівого боку вольєр з білим дворовим собакою. У хаті чути дитячий сміх. У вікні другого поверху видно постаті, які гасають за м"ячем. До будинку тротуарною плиткою викладена доріжка.
— Наш тато буде трохи пізніше, — запрошує на кухню Наталя Прокопівна. — Ми якраз пельмені й пончики ліпитимемо.
Їй допомагають старші діти. На столі на двох тарілках лежить тісто.
— Руки всі помили? — жінка виносить з комори в чашці борошно, посипає стіл.
39-річна Наталя й 47-річний Юрій Таланенки стали прийомними батьками для п"яти дітей. Першою торік у грудні взяли 13-річну Аллу Мельник зі Шполянщини. Потім — 11-річних двійнят Марину й Сашка Деньгів із Черкас. У вересні сім"я поповнилася ще 5-річним Владом і 11-річним Віталієм Хабаровими з Кам"янського району. Їхніх батьків позбавили батьківських прав. Окрім прийомних, Таланенки мають двох своїх синів — 5-річного Сашка та 19-річного Дмитра. Останній нині в армії.
Наталя Прокопівна розповідає, що до декретної відпустки працювала вчителькою початкових класів. Юрій Дем"янович кілька років займається вантажними перевезеннями. І в неї, і в чоловіка це другий шлюб. Менший Сашко — їхній спільний син. Дітей з інтернату вирішили взяти, щоб він не ріс егоїстом. До того ж Таланенки виховувалися в багатодітних родинах і звикли до великої сім"ї.
Жінка хвалиться, що діти дуже хороші, навчаються на "відмінно". У родині кожен має свої обов"язки.
— Той поли миє, той пилососить, той павуки ганяє. Спочатку чергували по одному. Тоді по двоє. Тепер вирішили колективно. У кінці місяця ми їх преміюємо, — говорить Таланенко.
У старших дітей кімнати на другому поверсі.
— А менші сплять із нами. Вони вночі розкритися можуть, — господиня чекає, доки діти виб"ють із форми пельмені.
У родині кожен має свої обов"язки
Ті одне поперед одного розповідають, що до свят готують батькам концерти. Разом складають сценарії. Днями ходили до цирку.
До розмови приєднується Юрій Дем"янович, він щойно приїхав додому.
— Ми оце нещодавно дітей хрестили, — зізнається чоловік, обчищаючи апельсини. — З усіх були похрещені лише наш Саша і прийомний Віталік. Запросили священика з сусідньої Михайлівки. Він як зайшов: ого, каже, оце всіх треба хрестити?
За словами подружжя Таланенків, немає нічого складного у вихованні прийомних дітей.
— Жінка в мене молодець, навчила всіх супи й борщі варити. Мало, що в житті знадобиться, — зауважує господар.
У районних службах 14 дитячих будинків сімейного типу та 66 сімей, в яких є прийомні діти: 80 хлопчиків і 108 дівчат. Однак без батьківської опіки на Черкащині залишаються ще майже 2,7 тис.
Популярності дитячі будинки сімейного типу набули з 2006 року, коли почав діяти механізм "Гроші ходять за дитиною". Незалежно, де вона буде: в інтернаті чи в новій родині, сім"я, яка її усиновлює, отримує по два прожиткові мінімуми на дитину. З 1 жовтня цього року на малюків до 6-річного віку — 470 грн, старшим — 604 грн, відповідно кожну суму подвоюють. Одному з батьків щомісячно виплачують 35% від розміру соціальної допомоги на кожну дитину.
— Потреба в створенні дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей зумовлена тим, що жодна державна установа не дасть малюкові того, що дає сім"я, — каже начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Тетяна Прітченко. — В інтернаті за вихованців усе роблять. Тому вони не витримують випробувань дорослого життя. А в домашніх умовах навчатимуться готувати їсти, прибирати, розподіляти гроші. Бачитимуть приклад побудови стосунків між батьками та дітьми.
За словами директора Черкаського обласного притулку для дітей "Теплий дім" Мирослави Бондар, 39 років, не було жодного місяця, щоб вони не передавали дитину в прийомну сім"ю чи дитбудинок сімейного типу. Ідеться про тих хлопчиків і дівчаток, батьків яких позбавили батьківських прав, а також дітей-сиріт.
— У нас не було жодного випадку, щоб дитину повернули назад у притулок, — зауважує Мирослава Ільківна.
Найбільше в області — по сім дітей — узяли родини Артеменків з Катеринополя, Дишлюків із села Іваньки Маньківського району, Сальніцьких із Тального. Перше місце за кількістю влаштованих у сім"ї малюків належить Придніпровській районній службі у справах дітей у Черкасах. 2007 року вони знайшли дім для 20 хлопчиків та дівчаток. Найнижчі показники в Канівському районі. Там лише одна родина взяла на виховання дитину.
Як узяти на виховання дітей
Першим кроком має бути звернення до служби у справах дітей за місцем проживання. Далі пройти навчання в центрі соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді. Там батькам видають рекомендацію про включення до банку даних потенційних прийомних батьків/батьків-вихователів.
У пакет документів входять, зокрема, довідка про стан здоров"я всіх членів сім"ї, наявність житла, письмова згода всіх повнолітніх членів родини й відсутність судимості.
Прийомна сім"я (ПС) — коли батьки беруть на свою житлову площу до чотирьох дітей, враховуючи власних. Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) — коли беруть не менш як п"ять і не більш ніж 10 чоловік, враховуючи власних дітей. ПС чи ДБСТ можуть створити й одинокі люди, бути в шлюбі не обов"язково. До пенсійного віку батьків усиновленому має бути не менше 18 років. За детальнішою інформацією слід звертатися до районних служб у справах дітей.
4 
35413
Коментарі