Із вечора минулої суботи в Україні відкрили сезон полювання на пернатих. Стріляти гусей, качок, голубів, лиску й куликів можна до 28 грудня, перепілку — до 27 жовтня.
— До цього дня мисливець готується цілий рік. Я за місяць починаю перебирати рушницю, набої, оглядаю намет і човен, — розповідає чорнобаївець 36-річний Володимир Мірошниченко, який 5 років їздить полювати на острів Кучугури на Дніпрі, поблизу Васютинців і Ковраю. — Острів сухий, просторий, на ньому багато дерев, є пляж. До того ж туди мало хто приїжджає. Чоловік ще за тиждень до відкриття сезону викосив на острові траву, визбирав сміття та підготував місце під намети.
Разом із друзями киянином Олегом Рубаном, 34 роки, та харків"янином 31-річним Андрієм Мимріковим Мірошниченко вирушає на відкриття сезону в п"ятницю зранку. Машини лишають у знайомих у Придніпровському. На острів добираються моторними човнами. На місці розбивають табір і йдуть рибалити. Увечері варять юшку.
У суботу зранку починають готуватися до полювання: роблять у очереті схованку, щоб було куди заховати човен, виставляють опудала й підсадних качок.
— Для мене полювання — найкращий спосіб зняти напругу, — Мірошниченко гладить німецького курцхаара Уму. Володимир постійно бере із собою собаку. Вона вистежує качок і приносить їх господареві.
О 18.00 чоловік символічно відкриває сезон — стріляє в повітря. Каже, що справжнє полювання почнеться, коли смеркне. До того часу мисливці біля вогнища згадують минулі полювання й травлять анекдоти.
Часто перебирають зі спиртним, доводиться заспокоювати
— Найцікавіше вистежувати здобич. Чекаєш, поки качка прилетить, потім встаєш, щоб її злякати, та стріляєш. Ми в сидячих не стріляємо, так кожен попаде. Для справжнього мисливця справа честі — влучити на льоту. Ми ж не ради здобичі полюємо, — ділиться враженнями Мірошниченко.
Уночі він убив трьох крижнів. Наступного дня з них зварили шурпу — суп із дичини.
Голова мисливсько-рибальського господарства "Чорнобаївське" Микола Авраменко, 43 роки, сезон відкрив у Чубарівському урочищі поблизу Лящівки. Там багато дичини. Приїжджають сотні мисливців. Чоловік перевіряв документи та стежив за порядком.
— Часто перебирають зі спиртним, доводиться заспокоювати. Таким полювати не дозволяю, — розповідає Авраменко. — Дивлюся, щоб не стріляли з незаглушених моторок чи автомобілів, не полювали на заборонених птахів.
Мисливець повинен із собою мати одноразовий або сезонний дозвіл на полювання та відстрільну карту, куди обов"язково треба записувати кількість здобичі. Члени Товариства мисливців і рибалок беруть із собою ще й членський квиток.
— Я їжджу на полювання щовихідних, тому беру собі сезонний квиток, хоч це й дорогувато. О третій ночі виїжджаю, а о 9 ранку вже й дома, — розповідає Мірошниченко.
Полювати на пернатих дозволяється по вихідних і середах. Мисливцям із собаками можна й у четвер. Вальдшнепа та перепілку в місцях, де їх найбільше, дозволено стріляти щодня.
Контрольну картку мисливця будь-коли може перевірити працівник лісового господарства.
— Якщо здобичі більше, ніж дозволено, єгер може оштрафувати на 85—136 гривень. Окрім того, треба буде сплатити збитки, заподіяні природі, — розповідає Микола Авраменко. — За кожну качку доведеться викласти по 250 гривень.
За день можна вполювати 3 гусаків, 5 качок, 7 лисок, 4 водяні курочки, 3 пастушки, 10 куликів, по 15 голубів і перепілок, по 3 сірих куріпок, кекликів і фазанів.
Місця найкращого полювання
1. Черкаські мисливці серед найкращих місць для полювання виділяють околиці села Лящівка Чорнобаївського району. Тут річка Сула впадає в Дніпро. Довкола береги порослі очеретом, безліч великих та малих островів. У селі є готель для мисливців. Одне місце коштує 25 грн за добу. Можна взяти напрокат човен.
— На відкриття полювання щороку до нас приїздить майже тисяча мисливців, — каже головбух мисливського господарства "Чорнобаївське" Світлана Чікова. — У звичайні дні — сотня.
Околицями Лящівки часто пролітають гуси. Цей переліт мисливці називають "тягою". Вполювати гусака — престижно. Він важить 3,5–5 кг.
2. Зрівнятися з Лящівкою може хіба що ділянка лівого берега Дніпра, розташована між селами Бубнівська Слобідка та Коробівка в Золотоніському районі, вважають мисливці. Є багато островів, мисливські бази. Проте дичини менше, аніж у Лящівці.
3. Непогане полювання на правому березі Дніпра неподалік Черкас, між селами Свидівок та Дахнівка. В очеретах між островами можна вполювати лисок, крижнів. Однак човнів напрокат немає. Навіть у мисливській базі в селі Хрещатик.
4. Про полювання в дальніх районах області черкаські мисливці мають орієнтовне уявлення. Кажуть, непогану здобич можна мати в Шполянському районі, де багато ставків. Якщо пощастить, іще на водосховищі на річці Гірський Тікич у селі Острожани Жашківського району. Колись мисливців тут було стільки, що люди в сезон на вулицю боялися вийти. Особливо ті, чиї хати поблизу річки.
5. Найкращим місцем зимового полювання на кабана та козу донедавна вважався Трахтемирівський заповідник у Канівському районі. Нині він перейшов у приватну власність. Свого часу там відпочивали з рушницею Еріх Хонеккер, Фідель Кастро, Володимир Путін, Віктор Черномирдін. Однак за кількістю відстріляної дичини Трахтемирів уже в цьому році поступиться мисливському господарству "Сунки" на Смілянщині. Там заплановано вполювати 16 козуль і 64 дикі кабани.
Хірург Микола Карась написав книжку про полювання
Серед відомих на Черкащині людей мисливцями є колишній мер та екс-народний депутат Володимир Олійник. Любить полювати і нардеп від Блоку Литвина черкасець Сергій Терещук. А завідувач хірургічним відділенням третьої міської лікарні Микола Карась написав книжку "Полювання". Він називає її "Першою в світі мисливською поемою". В книзі детально описані всі птахи та звірі, які водяться в області. Придбати книгу можна в магазині "Світоч".
3 
35413
Коментарі