Товариш дитинства Петро з Черкас бідкається в суботу, що 8-річній доньці Аліні місяць тому найняв репетитора з математики.
— Кредит за машину давить, шо скоро без штанів залишуся, а тут ще й мала "сімку" за чверть принесла. Стидоба. Погодилася її класна займатися, хоч і казала, що ще трьох додатково навчає. Обіцяє підтягнуть до весни мою дитину.
Двічі на тиждень вчителька по годині займається з Аліною. За це платять педагогу щоразу по 30 гривень. 2007 року, як долар був по 5 гривень, Петро в кредит взяв новенького "ланоса". Після кризи йому — автослюсарю, вдвічі врізали зарплатню, тому заробітку лише й вистачає на кредит. Живуть утрьох на жінчині півтори тисячі.
— Вкладаємо гроші в свою забезпечену старість, — чухає потилицю. — Нічого, викрутимося, а мала ж таки за місяць уже й кілька "десяток" із математики принесла.
Розповідаю Петрові небилицю, як один хірург лікував багатого підприємця від поносу п'ять років. Саме скільки син того ескулапа вчився в престижному університеті.
— Ти про всяк випадок уточнив би, чи не має ваша вчителька дома студента, — кажу товаришеві. — Бо може згодом виявитися, що й з малюванням у Аліни не все гаразд чи немає слуху на музиці.
Коментарі