Новопризначений губернатор Черкащини Сергій Тулуб, 56 років, своєю другою батьківщиною називає село Богуславець Золотоніського району. Там народилися його дід, батько, дядьки й тітки. У селі він прожив велику частину свого дитинства.
Богуславець за 11 км від райцентру. До села їду автобусом. Виходжу на трасі та йду кілька кілометрів. Богуславець стоїть на річці Сухий Згар. Місцевість порізана глибокими ярами, вигинається пагорбом. Ну вулицях безлюдно. Де-не-де чути людські голоси з городів. Перших жителів зустрічаю біля річки. Запитую, чи знають, що новим губернатором став виходець із їхнього села.
— Та знаю, чого ж не знать, тут його тітка з дядьком живуть. І баба похована, — відказує чоловік років 40. — Хтось чутку пустив, що він на проводи на кладовище приїде. Кілька днів усе вигрібали, два дні село в диму стояло, а його й не було. Ви отак на гору від річки піднімайтеся, перша хата справа по вулиці Максимовича — і є Тулубів.
На тому місці чимала хата, обгороджена дерев"яним парканом. Дядько губернатора 75-річний Федір Тулуб порається у дворі. Господар запрошує пройти до хати.
— Я й не чекав, що Сергія призначать на нашу область, — сідає на стільця біля невеликого столу у вітальні. — Саме в лікарні був. А він мені дзвонить та й каже: вже на вашу область губернатора призначили. А я ж і питаю: кого? Він мені: ви його знаєте. Я ж і давай перелічувать усіх претендентів. А він мовчав-мовчав, а тоді — Сергія Борисовича Тулуба знаєте? Я аж у кріслі осів.
На столі кілька горщиків з квітами. В одному — прапорець Партії регіонів. На підлозі — сільські доріжки. Шпалер немає.
— Нас усіх мати Меланія виховувала. Батька Івана і старшого брата Григорія на війну забрали 1943-го. Батько того ж року помер від ран у госпіталі, а брат наступного року під Нарвою загинув. Лишилася наша мати з чотирма дітьми. Важко було — не те слово, — зітхає Федір Іванович. — Батькові Сергія Борисовича приписали два роки і 16-річного насильно забрали на фабрично-заводське навчання, шахти відбудовувати. Так він із 1949 року на Донбасі й оселився. Там же на шахті й із дружиною познайомився.
Господар дістає із книжкової шафи фотоальбом. Показує фото брата із маленьким хлопчиком.
— Сергія із семи місяців баба виховувала. Коли він у школу пішов, кожного літа до нас на канікули приїздив. Перший раз сам у 6 років сюди приїхав. Пам"ятаю, шкет такий, — чоловік показує рукою метр від підлоги, — з портфеликом. Це ж треба було на станції імені Шевченка у Смілі пересідати, а він сам дістався. Бабі допомагав у всьому — і на городі, й у колгосп ходив — усе робив.
Рипають вхідні двері. До хати заходить невисока сива жінка з сумками. Це Валентина, дружина Федора Івановича:
— Таких племінників, як Сергій, я ще не бачила. У нього ж з батькового роду один Федір Іванович лишився. Борис уже більше 25 років тому помер. Сергій до дядька ставиться, як до рідного.
Запитую, чи часто племінник навідує.
— Та буває й три, й чотири рази на рік. Але ненадовго приїздить, не більше як на час-півтора. Його як губернатором призначили, він ще й разу вдома не був. Такий трудолюбивий. Він же з простого хлопця сам таких керівних посад добився. Але як був простий, так і залишився. Бува, приїде: "Тьоть Валь, борщ є?" — "Є". — "Часник є?" — "Є". — "А сало?" — Сала, кажу, немає. То він зажуриться, — розповідає Валентина Іванівна.
Як був простий, так і залишився. Бува, приїде: "Тьоть Валь, борщ є?" — "Є".
— "А сало?" — Сала, кажу, немає
Тулуби проводжають мене за ворота. Відмовляються фотографуватися. Коли дістаю фотоапарат, швидко заходять у двір.
Іду далі вул. Максимовича. Проходжу дитячий садок — його відбудували кілька років тому. Заходжу до школи.
— Я коли дізналася, що Сергія Борисовича призначили губернатором, із нетерпінням чекала його виступів по телебаченню. Була приємно вражена, коли почула, як він говорить українською. Хоч усе життя прожив на Донбасі й працював у галузях, де спілкувалися російською. Що то значить у людини генетична пам"ять, — розказує директор школи Віра Бондар, 54 роки. — Його тут багато людей у селі пам"ятають. Він, коли малим був, дуже любив у футбол грати. То деякі чоловіки й досі згадують, як із ним м"яча ганяли.
При школі діє літературний музей Максимовича. Його допоміг обладнати Сергій Тулуб, коли ще був міністром.
Біля школи будують церкву, навпроти — обеліск. Паркан навколо нього фарбують кілька місцевих.
Завертаю на цвинтар. Пам"ятник Меланії Тулуб із чорного граніту. Поряд — надгробок Костянтина, дядька Сергія Тулуба. Пам"ятники обгороджено невеликим парканом, на могилах штучні квіти.
— Раніше там все було чистенько, але по-сільському. А кілька років тому онук такий оце пам"ятник відгрохав — щоб уже навіки. Він же бабою дуже дорожить. Каже: вона дала початок роду Тулубів, — говорить жінка років 50, помітивши, що я цікавлюся надгробком.
У Богуславці живуть 835 осіб. Більшість працюють у місцевому сільськогосподарському товаристві "Прогрес". Є кілька приватних підприємців, що мають магазини або займаються перевезеннями. Діють школа, садок, фельдшерсько-акушерський пункт, є клуб, бібліотека. Загальна площа села майже 300 га, протяжність житлової частини — понад 7 км. Тут 14 вулиць. Сільські кутки мають назву Верещаківка, Манжаківка, Комунар, Центр, Носівка. У Богуславці народився вчений Михайло Максимович.
Губернатор живе у готелі
Черкаський губернатор Сергій Тулуб від свого призначення 9 квітня не може придбати житло в Черкасах. Каже, що продавці навмисне підвищують вартість будинків, тільки-но дізнаються, хто його хоче купити.
— Вони знають, що я із Донецька, тому виставляють захмарні ціни. Таких пропозицій навіть у Києві вже нема, — скаржиться.
Сергій Борисович поки що оселився в комунальному 4-зірковому готелі "Дніпро". Готель належить до трійки найкращих в Україні серед подібних. Найдешевший номер коштує 240 грн. Сніданок входить у вартість. Найдорожчі апартаменти вартують 1460 грн на добу. Мають спальню, вітальню-кабінет, ванну і кухню. Під час гастролей у Черкасах у "Дніпрі" зупинялися Софія Ротару та Філіп Киркоров.
Сергій Тулуб має квартиру у Києві і недобудований будинок у Київській області. З дружиною у них власні автомобілі. Усю інформацію про доходи губернатора невдовзі можна буде довідатися із сайта облдержадміністрації.
2 
1
Коментарі