75-річний Петро Панімаш із села Червона Слобода Черкаського району вважає, що орендна плата за землю не достатня. Із листами такого змісту звертається до влади області й держави.
— 2001 року вперше написав кілька листів до Леоніда Кучми. Мені прийшла відповідь від голови його адміністрації Віктора Медведчука. Написав, припиніть нам слати листи, бо ми приймемо міри. Сім раз намагався потрапити на прийом до Сергія Тулуба з пропозицією щодо земельної реформи. Він мене категорично не приймав. Даже раз міліціонера викликали. Один із листів відправив до Верховної Ради. Він потрапив до Миколи Томенка. Мені від нього прийшла відповідь, що моя пропозиція щодо реформи з орендною платою передана у профільний комітет. Пообіцяв, що її візьмуть до уваги.
Володимир Олексюк, 42 роки, з міста Тальне, судиться з місцевими підприємствами.
— Уперше я подав до суду років із 10 тому, коли працював на молококонсервному комбінаті, — розповідає. — Комбінат переходив із рук у руки. Накопичилися борги із зарплати. Я і ще чотири особи звернулися до суду. Після його ухвали заборгованість погасили. 2006 року влаштувався на цукрозавод, вирішив організувати осередок незалежної профспілки. Керівництво почало мене пресувати. Якось заявили, що я спізнився на 10 хвилин і звільнили мене. Я подав до суду. Програв два процеси — в Тальному й Черкасах. Однак Верховний суд став на мій бік. Мене поновили на роботі й виплатили всі компенсації. Кажуть, що власник заводу заплатив судові 20 тисяч доларів і той же Верховний суд скасував свою ухвалу "через обставини, що знову відкрилися". Оскаржувати це рішення я не встиг, бо завод збанкрутів.
Черкаска 56-річна Валентина Алєксандрук із 2011-го судиться із CУБам. Каже, що комунальні служби завищили тарифи на послуги.
— Мерія порушила законодавство при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів по відношенню до трьох категорій населення. Люди переплачували гроші. З цього приводу я написала чотири офіційні звернення до генеральної прокуратури, 22 звернення до міської та обласної прокуратури, два звернення до президента. Спочатку я сама звернулася у прокуратуру, щоб зробили припис міській раді про перерахунок тарифів. Але мерія відхилила припис і на цьому все. Тоді звернулася в суд, 30 березня 2011 року і 25 квітня 2012-го отримала позитивне рішення. Зараз усім бажаючим пояснюю, як відстояти права в суді, — говорить Алєксандрук.
Оксана Коркіянен, 49 років, з Умані судиться майже 10 років за незаконне звільнення.
— Працювала вчителем музики в уманській школі номер 1 з 1984 року. — 1997-го пішла в декретну відпустку. На моє місце взяли дружину одного із суддів. Коли вийшла, звільнити місце для мене ніхто не погодився. Довели до звільнення 2005 року. Я почала судитися. Виграла суд першої інстанції, апеляційний. Мене поновили на роботі, але створювали дуже некомфортні умови. І 2009-го знову звільнили. Я більш як 40 разів зверталася на гарячу лінію Міністерства праці, писала до Азарова. У мене, мабуть, понад дві тисяч скарг, заяв та звернень в усі інстанції. Зараз звернулася до Європейського суду.
Рейтинг склали за інформацією відділів звернень громадян обласної держадміністрації, прокуратури, міськрад.
4 
35413
Коментарі
2