"Квартір немає. Є койко-мєсто за 300 гривень"

 

На осінь зменшується кількість квартир для оренди в Черкасах.

Помешкання починаю шукати в середині серпня. Параметри пошуку: однокімнатка з меблями, холодильником і пральною машиною. Орієнтовна ціна — 1,5 тис. грн за місяць з урахуванням комунальних послуг.

До посередників звертатися не хочу, тому вирішую обійти двори багатоповерхівок.  Читаю об'яви в під'їздах. Питаю в бабусь, що сидять на лавках біля 5-поверхівки на розі вулиць Крилова і Шевченка.

— Квартір немає. Є койко-мєсто за 300 гривень. І комната за 500. Там, де комната, тітка ще й їсти буде готовити. З твоїх продуктів, — каже жінка у халаті, на вигляд їй років 45.

Обходжу кілька нових багатоповерхівок на вул. Гоголя.

— Тут ніхто не здає. Та аби й здавали, то в тебе грошей би не хватило. Тут у всіх такі ремонти, кондиціонери стоять. Дивись, які машини он припарковані, — говорить одна з вахтерок.

Оголошення про оренду розміщую на міському форумі, у соціальних мережах, повідомляю знайомих. Протягом 10 днів не отримую жодної пропозиції.

Вирішую звернутися в агентство з нерухомості.  За кілька днів телефонують з пропозицією.

— Квартира в центрі, мебльована, холодильник — 1600 гривень, — каже рієлтор Оксана Шаповал. Погоджується показати житло до вечора.

О 18.00 зустрічаємося біля будинку на бул. Шевченка, 239. З нею ще один ріелтор із клієнтом. Квартира на четвертому поверсі, двокімнатна. Двері до однієї з кімнат підперті шафою. Там речі власника. Із меблів у квартирі шафа радянських часів і диван. На кухні —  кілька тумбочок, стіл, стільці та холодильник початку 1980-х. Ванна й туалет приблизно того ж часу.  Балкон незасклений.

— Їй ціна 1300. Та й то тільки тому, що в самому центрі, — звертається Оксана до власника, чоловіка років 45. Вона у квартирі вперше.

Я ще машинку стіральну привезу, бо спалили, та й комуналка росте, — заперечує власник.

Відмовляємося від квартири.

За кілька днів іду дивитися ще одне помешкання — на вул. Смілянській, 2. Ціна — 1400 грн плюс світло. Квартира на восьмому поверсі, кімната на 22 кв. м. У ній — старий диван, журнальний стіл, шафа, телевізор. На кухні — два радянські холодильники, стіл, табурети. Є два засклені балкони з видом на Митницю і Дніпро.

— Студєнт? — питає власниця, жінка років 60. — У мене тоже є студєнтка. У Києві. Тут двоє хлопців жили. Але з'їхали, бо один поженився, а другий заручився.

Підписуємо договір на рік.

— Я дзвонитиму, як мені треба буде зайти. Бо хочу поміняти крани, — каже власниця. — Вода — то не шутки. Раз було ні з того ні з сього потекла. І на тобі 100 рублів назад. Зараз я за компослуги менше плачу, то буде тобі на новосілля.

×