Минулого тижня працівникам Пальмірського цукрового заводу оголосили, що підприємство законсервують і цього сезону цукор не випускатимуть. Зі складів розпродують запаси. Мають продати 18 тис. т цукру. З весни на полях сусідніх господарств не сіяли буряків. До закриття на заводі працювали 680 людей, для консервування залишили 100, решту скоротили.
У селищі Пальміра Золотоніського району живуть близько 1500 осіб. Практично у кожній родині хтось працював чи працює на цукровому заводі.
— 45 год проробив на заводі електриком, слюсарем, зараз дворніком роблю, — каже 67-річний Володимир Ковба. Їде старим велосипедом вулицею, в руках тримає косу, обкошував траву попід парканом цукрового заводу "Пальмірацукор". — У мене син виїхав у Росію на сахарний завод — реконструкцію роблять повністю. А в нас такі хазяїни, що все закривають. Росіяни приїжджали, хотіли завод купить, але ж вони землі не продають, то хто ж той завод возьме без землі. Постоїть та й розвалиться. Його ж не мили — останній год, як одробив, похлюпали водою, а вся грязь осталася — воно ось почне розпадаться. Під видом ремонта виріжуть потихеньку — насос, двігатєль, та й усьо.
У селищі доглянуті вулиці. Біля кожного будинку — клумба з квітами, подекуди стоять декоративні огорожі з лози. Скрізь ростуть фруктові дерева. У центрі — причеп, на який викидають сміття, поряд два дерев'яні баки для скла та пластика.
42-річна Валентина Магазінова порається на городі. Працює вчителькою в місцевій школі. У ній навчаються 136 дітей.
— Усі тут прив'язані до однієї труби. От чоловіка звільнили із заводу — пішов на біржу, — говорить. — Балакають, що й школу закривати будуть. Бо у Вознесенську теж є — там 140 дітей вчиться. Лишиться якась одна.
— Ще не було такого, щоб квартири стояли пусті. А зараз — свободно. Двокімнатна раніше стоїла
8-9 тисяч доларів, а зараз і за 5 не куплять. Нам казали раніше — ви як у городі живете: і гаряча вода, і холодна, і каналізація. Говорять, що завод законсервували на рік-два, але навряд чи його знов запустять, — долучається до розмови 65-річна Ніна Іванівна — мати Валентини Магазінової. — Уже приїжджали з торгового дому і фотографували обладнання — дифузії, центрифуги. Якщо продадуть хоч одну станцію — понятно, що пустили на розріз. А як поріжуть завод — то це вже буде хутір, а не селище.
Стежкою йде Катерина Яременко, на плечах несе рядно з бур'яном.
— Роботу можна найти і в Золотоноші, і в Черкасах, а жити де? Дочка місяць стояла на обліку в центрі зайнятості, звідти направили на консервний завод у Золотоношу, — розповідає. — Приїжджає, буває, за "двадцятку", а, буває, і 40 рублів, коли на автобус не встигає. То який це заробіток? Таких дівчат багато тут, дехто їздить у Черкаси на заморозку чи на "Бісквітку": їх там закриють у цеху — і стоять на ногах по 12 часов. Із заводом — це все планово зробили: спочатку прибрали профсоюз. Потом колективний договір прибрали, а там же були всі соціальні умови: 50 відсотків дешевше за квартплату для ветеранів праці, як умре людина — то виділяли машину, на пенсію йдеш — одноразову допомогу отримуєш.
Місяць тому у селищі реорганізували лікарню в амбулаторію. Тепер тут працює тільки денний стаціонар, що обслуговує 13 навколишніх сіл.
— Ходять тут мєсні, одкапалися й пішли, а із сусідніх сіл люди їздити не будуть, — каже фельдшер Володимир Скрипник, 44 роки. На обід ріже ковбасу й помідори. На столі — пакет печива. У кімнаті шириться аромат кави. — Больницю закрили, бо завод став. Хто ж її тепер утримуватиме?
Навпроти лікарні живе 59-річна Наталія Бондар:
— У Золотоноші стариків не приймають, вони там нікому не потрібні. А в нашій лікарні люди з інсультом лежали, мікроінфарктом. Медсестри капельниці ставили й ні з кого грошей не брали, а в Золотоноші треба 10 гривень за укол заплатить, а за капельницю — може й півсотні, — каже. — Цукор раніше просто лежав на складах, а тепер його кудись вивозять. Гружчики працюють без вихідних. А мішок ще попробуй собі виписати — не дадуть. Багато наших спеціалістів їдуть працювати в Росію на цукрові заводи.
На Черкащині є шість діючих цукрових заводів. Цього року працюватимуть два, решту законсервують.
4 
1
Коментарі