— Цей рік промайнув як одна мить. Найбільше мені запам'яталося введення в експлуатацію після 20 років будівництва обласної дитячої лікарні. Через декілька місяців після цього до мене в Умані підійшла жінка. Подякувала за те, що так швидко зробили лікарню і врятували її онуку.
Із Сергієм Тулубом зустрічаємося в його кабінеті. У приймальні — прикрашена ялинка. У шафі кілька макетів літаків. На столі для нарад перед губернатором стоїть чашка з кавою та лежить кілька шоколадних цукерок.
Що не вдалося протягом року?
— Реалізувати деякі заходи стосовно реформування в економіці, створити нові робочі місця. Хоча кількість їх збільшилася, але це не ті темпи, яких сьогодні очікують люди. Планували ввести в експлуатацію три річпорти, щоб відновити пасажирське сполучення Дніпром. Ми це зробили, але, пізніше ніж очікували. З одного боку — дефіцит фінансування, а з другого — недбалість і низька відповідальність окремих керівників. Не вдалося відновити роботу аеропорту. Але вже закінчили тендерні процедури і в новому році закупимо обладнання для освітлення смуги, зможемо працювати цілодобово.
Що нового дізналися про Черкащину?
— Цього року був у поїздках по області більше 80 раз. Майже кожні три дні виїжджав за місто. Тепер ми відправляємося в якесь село або район, не попереджаючи керівництво, і дивимося, як є насправді. Це відкриває очі. Запам'яталася поїздка в село Михайлівка Кам'янського району. Я просто зайшов у двір до родини Чумаків. Відбулася цікава, відверта розмова. Збіглися сусіди з різних дворів і ми говорили про життя як воно є. Я побачив, як вони живуть, що їдять, ще й молока купили в них, допомогли їхньому онукові, бо він хворий.
Цього року відбулося чимало акцій опозиції проти вас. Як сприймаєте їх?
— Із 54 акцій протесту тільки шість були направлені проти обласної влади. Я, наприклад, нічого не почув цікавого чи нового. Це просто загальні речі. Виступати і говорити — це кожен може.
Ви звільнили всіх черкаських заступників. Не довіряєте місцевим кадрам?
— Я звільнив не тільки черкаських. Більшість із них отримали інші посади. Василь Корнієнко виявився інвалідом другої групи. Пішов на пенсію по інвалідності. Я вважаю, прийняв правильне рішення по всіх заступниках. Цього року звільнені 60 керівників, серед них є і донецькі.
Де побували в Черкасах?
— Відвідав усі театри. Востаннє був у філармонії. Мене часто запрошують, але не вистачає часу. Сподобалася черкаська шевченкіана. Із великим задоволенням граю у футбол, у столиці та Черкасах. Команда — з таких же аматорів як і я. Граю у великий теніс на черкаських кортах готелю "Селена", із своїм дядьком у шахи, він майстер спорту. Полюбляю більярд, карти.
Із ким спілкуєтеся в неробочий час?
— Із родичами. Маю їх багато. У селі Богуславець Золотоніського району живе дядько. Є родичі в Білозір'ї Черкаського, Вознесенському Золотоніського районів. У Черкасах живуть брати, сестри. Спілкуюся з місцевими керівниками, бізнесменами. Коли приїжджаю в село Богуславець, зустрічаюся з деякими жителями. Мені цікаво як вони оцінюють мою роботу.
Події року в житті Сергія Тулуба
— став президентом черкаського футбольного клубу "Славутич";
— визнаний найбагатшим серед губернаторів країни за рейтингом громадської організації "Демократичний альянс". 2010-го отримав дохід понад 1 млн грн;
— видав книжку-фотоальбом "Рік поступу. Черкащина крокує вперед". На 188 сторінках розмістив 504 своїх знімків. Лише на обкладинці їх — 30. Фотокарток президента Віктора Януковича — 14;
— потрапив до рейтингу 200 найвпливовіших українців журналу "Фокус". Посів 119-те місце;
— разом із ще двома засновниками громадської організації "Товариство мисливців і рибалок "Кедр" отримав 8836 га мисливських угідь на Південному березі Криму.
Робота в шахті навчила завжди снідати
— Прокидаюся о шостій ранку. Роблю зарядку. О 8.00 вже їду або йду в сторону роботи. Праця в шахті навчила завжди снідати, бо невідомо чи буде в тебе обід чи вечеря. А починав свою роботу о 4.30. Кожен день без вихідних. Їм кашу, смажені яйця. Готує дружина. У мене є одна вада — я не вмію і не люблю готувати. Найкраще виходить керувати. Обідаю на робочому місці. Ресторани не сприймаю ні черкаські, ні київські, бо не люблю чекати. Так інколи 2 години просидиш, а щоб з'їсти ці три блюда треба всього 25 хвилин. Подобається, коли готує дружина. Це в нас особливий день — неділя, коли ми завжди разом, — розповідає Сергій Тулуб.
Новий рік відсвяткував у родинному колі, у київському будинку.
— Зазвичай дарую невеликі цікаві сувеніри. Люблю, коли дарують мені. Цікаво заглянути під ялинку і побачити, що там щось є і для мене.
Коментарі