Це фото зробили 10 січня 2006 року в Югославії, біля міста Митровиця поблизу кордону із Сербією. На знімку нинішній начальник Уманського міськвідділу міліції Андрій Власов із вівчаркою Ундою на території югославської фортеці, яку розбомбили 2001-го. За спиною чоловіка видно сербське село.
Андрій Власов добровільно поїхав до Косова миротворцем. На той час чоловік працював в Умані першим заступником начальника міськвідділу міліції.
— Перед поїздкою проводилася спеціальна підготовка, — згадує чоловік. — Пізніше складали щось по типу іспитів із професійної, фізичної та бойової підготовки. До іспитів допустили тисячу чоловік. Успішно склали лише 150.
Добровольців літаками відправили на базу українців у Югославії. Через два тижні їм вручили голубі берети з емблемою ООН. Після цього новачків вважали справжніми миротворцями.
В Югославію Власов узяв німецьку вівчарку Унду.
— Зараз їй шість років, тоді було три. Дресирував сам. Перед поїздкою вона теж складала іспит, шукала, — згадує.
Андрій працював у кінологічному підрозділі. Їздив у рейди, вилучав зброю і наркотики. За рік було майже 20 спецоперацій:
— Перша запам"яталася найбільше. Ми на кордоні вилучали наркотичні речовини. Як проводили спецоперації, то могли бути задіяні представники миротворчих сил чотирьох–шести країн. Спілкувалися із ними або англійською, або російською. Із деякими до цих пір по електронці переписуємося.
— До українських миротворців ставилися нормально що албанці, що серби, — продовжує чоловік. — Коли я служив, то нікого з українців не ранили. Але з іншими миротворцями були випадки. Ідеш вулицею і бачиш усміхнені обличчя. А коли люди залишаються за спиною — можеш отримати й кулю. Тому на патрулювання вирушали гуртом, страхуючи один одного. Удень і вночі з автоматом. На щастя, жодного разу в людину не вистрілив — вдавалося заспокоїти їх словами.
Згадує, що клімат в Югославії різниться від українського:
— Зими там дуже холодні, а влітку — спека — було до 40 градусів. Найбільше вразила краса Балканських гір. Правда, там ходити було небезпечно, бо на деяких ділянках були міни — не можна зробити крок уліво чи вправо. За рік служби двічі можна було йти у відпустку.
Запитую, як обирали час відпустки.
— Хто ж на війні обирає, — сміється. — Ішли двічі на два тижні в порядку черги.
3 
1
Коментарі