Черкасець 48-річний Василь Тимощук півроку тому придбав дачу в кооперативі "Дружба" в селі Будище Черкаського району.
Із Черкас до Будища добираюся маршруткою Черкаси — Канів за 7 грн. З господарем зустрічаємося на в'їзді до села. Звідти їдемо автомобілем.
— Від моєї квартири до дачі — 29 кілометрів, це якраз нормальна відстань. Спочатку хотів купити собі під Корсунем, де ставки, але туди 70 кілометрів — не наїздишся, — розповідає Василь Валерійович.
До дачі веде вулиця, залита водою.
— Це нічого страшного — дощ налив за два дні, а так тут асфальт хороший. Купити дачу це була ідея дружини. Бо я ціле літо на рибалці пропадаю. Об'їздили села Чехівка та Чапаївка — ту сторону, що за дамбою. Спочатку хотів у самій Чапаївці, там Дніпро близько. Думав, буде, де рибачити, але нічого путнього не трапилося. Лісу там немає, річки тоже, садові діляночки обгороджені нещасним забором — і все, — каже дорогою.
Більшість будинків уздовж вулиці — цегляні. Стоять просто під парканом, чимало двоповерхових. Двори доглянуті, у кожному посаджені дерева, видніються клумби, невеличкі грядки.
— Якось приїхав сюди в гості до друга. У нього тут дача 10 років, як лялечка — і фонтан, і басейн. Ліс, річка Вільшанка. Люди самі навезли пісок, зробили пляж. У кооперативі 980 участків. У той же день пішов до голови кооперативу напитувати будиночок. Він мене і повів до цієї дачі. Показує двір — бур'яни по груди, 10 років там ніхто не жив, — говорить Тимощук, коли під'їжджаємо до дому.
Відчиняє гараж. Заходимо через нього у двір. У кутку стоїть городнє приладдя — лопати, ґаблі, граблі. Усе лишили попередні господарі. Ліворуч — будинок, перед ним — старий горіх.
— Зараз він наче такий бідний, а влітку тут тіньок робить на півдвору. Влітку я виносив надвір крісла та дивився всі матчі Євро. А ось бачите, яку качельку зробили — двоє суток відшкрібав її від ржавчини, а потім покрасив.
На ділянці попід тином ростуть яблуні, порічки. Де-не-де видно купки землі, нагорнуті кротами.
— Черешні засохли. Яблуня тоже не годиться, — вказує на дерево, де зрубані кілька гілок. — Я й саджанці знайшов у Млієвському розсаднику. Там люди займаються сортовими деревами. — Першим ділом тут усі бур'яни скосив, на кожному квадратному метрі знаходив по дві пляшки від чекушок. Два мішки їх зібрав. Потім засипав траву гербіцидом, то тут ще місяць назад була гола земля, а це знов бур'ян піднявся. Поки морози не вдарили, то треба ще раз гербіцидами вибити траву, переорати, щоб на весну була чиста земля. У дружини буде грядочка. Попід тин треба виноград, щоб плівся, посадити пару кущів смородини.
Ліворуч входу в будинок ростуть кілька дерев.
— Тут усе викорчувати та засіяти газон. Ніяких помідорів не хочу. Треба буде посадити хміль, щоб заплів сітку, — показує рукою на тин. — Я влюбився в цю дачу. Зробив тут і душову кабінку, — в кутку подвір'я невелика прибудова. Поряд — металевий контейнер із дровами. — Сухесенькі, як перець, хоч зараз розтоплюй. Ой, треба ж воду спустити, — біжить до душової кабінки. Відкручує воду. — 10 разів про це згадував та все забував, а там бак на 400 літрів. Вода, як замерзне, то розірве його.
Перед вхідними дверима — свердловина.
— У мене є насос, щоб воду набирати, але на зиму його відкрутив.
Заходимо у дім. У веранді купа речей — меблі, одяг, інструменти.
— Ми трохи порядку навели — поклеїли обої в коридорі й у кімнаті.
На кухні стоїть холодильник, шафи з посудом, стіл.
— За таким в армії їв. Грубку не топили, то аби скоріше зима прийшла, бо кортить попробувати, як воно. Ну, бабка, яка продавала, то казала, що стіна в кімнаті гаряча, як затопиш. Залишили нам газовий балон і плитку, — говорить Василь Валерійович.
Дачу купив за $8,2 тис.
— Таку дачку за 10 тисяч у мах забрали б, бо будинок тут до толку зроблений. На стелі лежать капітальні 6-метрові плити — це як бомбосховище, — жартує дачник. — У перспективі — переробити забор: поставити нормальний металевий. Літом тут майже всі живуть. Магазинів у кооперативі вистачає, дві точки розливного пива. Коротше, все організовано для відпочинку. Тут забойний цех "Нашої Ряби", є їхній фірмовий магазин, то я там постійно купую м'ясо свіженьке на шашлики. Люди із села привозять у кооператив і рибу, і овочі свіжі, і молоко, і печені пиріжки. Все, що в нас на Центральному базарі, все на дачах є.
4 
1
Коментарі